Воєнні дії породжують у тварин тривогу і поведінкові розлади. Зоопсихолог Сергій Клочко роз’яснює, хто є кваліфікованим спеціалістом і як поводитися з тваринами, що зазнали психологічних травм.
Військові дії позначилися не тільки на людях, а й на тваринах – вибухи, тривоги та зміна життєвих обставин нерідко провокують у них сильний переляк і проблеми з їх поводженням. У подібних обставинах господарі все частіше задаються питанням, чи потрібна підтримка компетентного фахівця. Детальніше про те, кого слід вважати зоопсихологом і як насправді відбувається діяльність з травмованими тваринами журналістці УНН розповів зоопсихолог Сергій Клочко.
За словами фахівця, зоопсихолог – це не просто людина, яка виправляє манери поведінки псів чи котів. Мова йде про експерта з профільною вищою освітою і науковим стажем. Важливо також усвідомлювати різницю між дресирувальником і знавцем у питаннях поведінки.
Насамперед, це особа з академічною освітою. І, скоріш за все, університетською. Необхідно мати досвід роботи в науковому інституті, оскільки людина, яка просто корегує манеру поведінки пса чи кота – це не зоопсихолог, а дресирувальник чи спеціаліст з виправлення поведінки. Зоопсихолог – це професіонал, який працює з усіма типами тварин, у яких є психіка
– пояснює Клочко.
Він уточнює, що профільним може бути навчання на біологічному або психологічному факультеті з відповідним напрямком. Йдеться насамперед про кафедри зоології або фізіології людини і тварин. Водночас, короткотривалі курси чи сертифікати не можуть вважатися повноцінною освітою.
Існує безліч платних курсів при західних університетах, тижневих чи місячних. Люди вносять кошти й потім заявляють, що закінчили три університети. Однак це не освіта у загальноприйнятому розумінні. Я спостерігав випадки, коли зоопсихолог за освітою є астрономом, а доказом називає курс іншого зоопсихолога, який є математиком. Трапляється і таке
– додає Клочко.
Спеціаліст підкреслює, що перед початком роботи з поведінкою тварини необхідно виключити проблеми зі здоров’ям. Нерідко агресія чи боязнь можуть бути наслідком болю або фізіологічних відхилень.
Коли тварина стає агресивною чи чогось лякається – це може бути проблема з поведінкою. Але не варто ігнорувати внутрішні хвороби чи больові відчуття. Доки ви не усунете причину болю, зміна поведінки не допоможе. Тому насамперед – візит до ветеринарного лікаря
– підкреслює фахівець.
Стосовно тривалості роботи з тваринами, що зазнали психологічної травми, все залежить від тяжкості випадку. У середньому процес може тривати від декількох тижнів до декількох місяців, а якщо тривалий час немає результату, то варто переглянути метод або шукати інші причини.
У середньому, це від двох тижнів до трьох місяців. У важких випадках довше. Якщо після трьох місяців немає ефекту, отже, або проблема нерозв’язна, або застосовуються хибні методи. Будь-яку манеру поведінки можна відкоригувати, за винятком уражень нервової системи
– пояснює зоопсихолог.
Клочко наголошує, що зоопсихолог фактично працює не тільки з твариною, а в першу чергу з її власником. Саме людина повинна навчитися вірно реагувати на знаки, які подає тварина. Це найбільш дієвий спосіб змін.
Зоопсихолог не проживає з цим псом чи котом. Він працює з господарем. Слід навчити людину розпізнавати сигнали, які подає тварина, і реагувати на них адекватно. Це найбільш результативний метод змінити манеру поведінки
– зауважує Сергій Клочко.
Також, фахівець назвав симптоми сильної тривоги у тварини, на які варто звертати увагу господарям.
Прискорене дихання, виділення слини, випадання шерсті – це симптоми тривоги. Мимовільне сечовипускання та дефекація – дуже високий рівень тривоги. А стан, коли тварина ніяк не реагує – це надмірне гальмування (Позамежне (охоронне) гальмування – це захисна відповідь нервової системи, яка з’являється, коли сила чи тривалість подразника виходить за межі працездатності нервових клітин). Під час агресії пес, окрім ричання та огризання, може показувати білок ока, напружувати хвіст, притискати або навпаки піднімати його, однак люди не завжди помічають ці сигнали
– зазначає фахівець.
Під час реабілітації, особливо, після війни чи пережитих потрясінь, тварині потрібен спокій, пояснює зоопсихолог. Важливо звести до мінімуму подразники та уникати жорстких способів дресирування. За словами фахівця, насильницькі методи тільки погіршують стан.
Необхідно створити максимально спокійні умови. Можна закрити штори на вікнах, зменшити галас, забезпечити ніжне спілкування, якісну їжу та вигул. Не варто займатися дресируванням чи відпрацюванням команд – це може лише погіршити самопочуття. Якщо подразники не повторюються, тварина поступово повертається у нормальний стан
– роз’яснив експерт.
Також, фахівець наголосив, що допомога зоопсихолога може бути результативною у разі наявності відповідної освіти та досвіду у спеціаліста.