Відлиги, зміни температури та функціонування гідротехнічних споруд у лютому роблять водойми для українців нестійкими та загрозливими. Крига може здаватися надійною, проте тріснути під вагою людини та занурити її під воду.
Лише з початку року 22 українців померли через зневажливе ставлення до правил поводження на льоду. Як уникнути лиха та зберегти себе та рідним життя, розповіли представники ДСНС та “Укргідроенерго” під час обговорення “Коли крига стає пасткою”, як це трапилось і 12 лютого у Києві, повідомляє УНН.
Загиблі та врятовані українці: поточні дані щодо жертв криги
Очільник департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький доповів, що з початку року на водоймах загинули 22 особи.
“На превеликий жаль, одна з них – це дитина”, – зауважив він.
Разом з тим, за його словами, минулого року на цей же період статистика була гіршою. Поліпшення ситуації з безпекою на кризі, за його словами, певною мірою може бути наслідком регулярних застережень та інформування громадян про ризик виходу на кригу.
У ДСНС також оприлюднили дані про врятованих на водоймах українців.
“Вдалося від початку року врятувати 15 осіб, з них четверо дітей”, — зазначив Вітовецький.
Проте підкреслив, що ці цифри не повинні тішити: службам необхідний час, аби дістатися до місця інциденту, а для людини в небезпеці в умовах низьких температур його може просто не вистачити.
Де найчастіше трапляються трагедії
Згідно зі спостереженнями рятувальників, найбільше загиблих – на річках. Вітовецький роз’яснив:
“Якщо ми говоримо про різні типи водойм, то на сьогодні більшість загиблих фіксується на річках — 15 осіб. І 7 людей загинуло на ставках на інших внутрішніх водоймах”.
Серед причин загибелі переважають не з’ясовані обставини (оскільки їх важко точно встановити після смерті людини, особливо, якщо поруч не було очевидців) та рибальство.
Регіональний розподіл: де реєструють найбільше летальних випадків на воді
ДСНС оприлюднила й регіони, де з початку року зафіксовано найбільшу кількість смертельних випадків.
“Цього року Дніпропетровська область – це п’ятеро осіб, які загинули, Вінницька – три, Закарпатська та Полтавська – по дві особи”, — сказав директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності відомства.
Задля порівняння, минулого року серед лідерів були Вінницька, Київська, Харківська та Чернігівська області.
Чому крига біля гідроспоруд небезпечніша
Окрему увагу під час розмови приділили водосховищам та ділянкам поблизу ГЕС. Тимчасовий виконувач обов’язків генерального директора “Укргідроенерго” Богдан Сухецький підкреслив:
“У нашій місцевості і взагалі в нашому кліматичному регіоні немає стабільної криги. Тобто вся крига, яка зараз є, вона рухлива, вона нестійка”.
Ключова причина – функціонування гідрооб’єктів і перепади рівня води. Сухецький пояснив, що гідроелектростанція викликає рух мас води, зокрема піднімає тепліші шари, які підмивають кригу знизу. Окрім цього, через війну енергосистема працює в нетипових для себе режимах: після обстрілів чи нестачі електроенергії гідрогенерацію можуть запускати на повну потужність. У результаті виникають помітні коливання рівня:
“Ці перепади можуть бути від 10 до 15-17 сантиметрів”, — пояснив Сухецький.
Він описав механізм, через який навіть на вигляд міцна крига стає пасткою:
“Крига не встигає опуститись, і відразу утворюється такий повітряний прошарок і якраз крига стає досить ламкою”.
Додатковий чинник – мікровібрації від роботи агрегатів, які викликають мікротріщини у льодовиковому покриві. Такі процеси непомітні для пересічної людини, але критично впливають на безпеку.
“Безпечної криги не існує”: позиція рятувальників
Начальник відділення підводного розмінування та інших спеціальних робіт ГУ ДСНС у Києві Олександр Туманов сформулював базовий принцип максимально відверто:
“Головний захід безпеки – не виходити на кригу взагалі. Я маю на увазі без зайвої потреби”.
Він наголосив, що цілковито гарантувати безпеку на кризі неможливо через поєднання природних і техногенних факторів. Адже просто неможливо передбачити, як “поводитиметься” крига.
Зокрема він звернув увагу на людський чинник у критичній ситуації: людина, яка провалилася, відчуває шок, паніку і швидко втрачає здатність діяти розсудливо.
“Паніка найголовніший ворог”, – підкреслив Туманов, кажучи про самопорятунок.
Авто на кризі: процес затоплення відбувається дуже швидко
Під час заходу також обговорили випадки, коли на кригу виїжджають автомобілі.
Олександр Туманов зауважив: “Процес затоплення авто відбувається дуже швидко. Людина може просто не встигнути відчинити двері”.
За його словами, двері та замки можуть блокувати лід і тиск води, а сценарії порятунку “як у кіно” в дійсності не працюють.
У ДСНС наголосили: поїздки автомобілями по вкритій кригою водоймі — найбільш ризикований вид поведінки на водоймах взимку, бо людина фактично залишає собі мінімум шансів на порятунок.
Як діяти, якщо на ваших очах людина провалилася під кригу
У ДСНС радять насамперед викликати екстрені служби: зателефонувати з мобільного 101 або 112.
Далі, якщо людина, яка допомагає, не піддає себе смертельній небезпеці, діяти потрібно максимально обережно.
Віктор Вітовецький роз’яснив українцям базові правила.
Якщо потрібно наблизитися, варто підповзати, розподіляючи вагу по площині рівномірно, аби не проламати кригу під собою.
Також важливо використовувати підручні засоби: це може бути мотузка, може бути якась палиця чи інший предмет, щоб подати потерпілому опору і не підходити впритул.
Якщо потерпілий без свідомості чи знесилений, рятувальники радять діяти через імпровізовані подовжувачі (шарф, ремінь тощо) і після витягування одразу перейти до надання першої медичної допомоги.
Зокрема Вітовецький наголосив на важливості навичок першої допомоги: у воєнний час це необхідна компетенція не лише для випадків на воді.
Рибалки на кризі: що мінімізує ризики
Рятувальники визнають: незважаючи на застереження, частина людей все одно виходить на кригу заради риболовлі. У такому разі Олександр Туманов радить хоча б базові речі: не йти на кригу поодинці, мати напарника і взяти міцну мотузку (краще з карабіном). А також захопити предмети з “позитивною плавучістю”.
Він навів приклади, коли людей вдавалося знімати з крижини, що пливе, але визнав: іноді навіть після порятунку люди повертаються рибалити знову.
У кінці обговорення спікери дійшли спільного висновку: тепла погода і перепади температури, а також функціонування гідроспоруд перетворюють кригу на непередбачуване середовище, де звичні інтуїтивні правила безпеки можуть не спрацювати.
Позиція ДСНС однозначна: без нагальної потреби на кригу краще не виходити, а поблизу ГЕС і на річках ризик потрапити у смертельну пастку зростає в декілька разів.
Нагадаємо
Раніше ДСНС попередила про найбільш небезпечні прилади під час блекаутів. З початку року зафіксували понад 1200 загорянь через аварійні режими електромереж. Рятувальники наголошують на небезпеці використання несертифікованих пристроїв та перевантаження електромереж.