“`html
Вашингтон поставив Києву чіткий термін: організувати президентські вибори у травні. Financial Times поспішив з “анонсуванням” виборів від Зеленського на річницю початку агресії. Проте на Банковій розробляють власний план дій.
РБК-Україна дізналася, на що готовий піти Офіс президента та чому провести вибори у травні майже неможливо.
Середина лютого. У політичних колах обговорюють швидкі президентські вибори, деякі навіть починають до них готуватися. В кулуарах лунає конкретний час – вибори пройдуть у травні. Як обґрунтування – усі посилаються на Дональда Трампа.
На календарі був 2025 рік.
Тоді, рівно рік тому, український політикум був збуджений обіцянками нового президента США швидко завершити війну. Нехай не за “24 години”, але все ж, доволі оперативно. А отже, скоро будуть вибори.
Згодом трапився скандал в Овальному кабінеті. І всім стало зрозуміло, що ні закінчення війни, ні виборів найближчим часом не буде. Трамп встановлював Києву та Москві все нові й нові часові межі, аж поки зовсім не покинув цю справу. Вибори постійно відкладалися.
Проте чергова активізація переговорного процесу, яка почалася минулої осені, дарує українському політикуму нові надії на швидкий похід виборців до скриньок.
У Financial Times вчора, 11 лютого, з’являється інсайдерська інформація про те, що вже 24 числа, на четверту річницю масштабного російського вторгнення, Зеленський може заявити про проведення виборів, а разом з тим і референдуму про мирну угоду. Звісно, через тиск з боку Штатів.
“Поки немає безпеки, не буде і заяв (про вибори, – ред.)”, – миттєво відреагував співрозмовник РБК-Україна в президентському оточенні. Учора ввечері в розмові з журналістами це публічно підтвердив і сам Зеленський.
“Це особлива дата – 24 лютого. Навіть якби були відповідні кроки щодо тих чи інших виборів, то було б нерозумно брати таку дату, щоб говорити про політику”, – додав президент.
Зеленський незадовго до цього розповідав журналістам, що американці наполегливо просять Україну та РФ завершити війну до літа, оскільки далі в них самих розпочнеться активна кампанія з проміжних виборів до Конгресу.
Інші джерела видання підтверджують – американці знову активно тиснуть. Очевидно, у Трампа хочуть не просто позбутися набридлого українського треку, а ще й записати собі в актив хоч одну реально завершену війну. Тим паче, таку велику.
Труднощі виборчого процесу у військових (або навіть післявоєнних) умовах Білий дім, зважаючи на все, турбують мало. Хоча саме в них приховано безліч проблем.
РБК-Україна розкриває деталі того, як у команді Зеленського готуються до виборів і яким може бути виборчий процес.
Як влада планує провести вибори та референдум
“Початкове завдання було – зрозуміти, як можна провести референдум. Потім з’явилася тема з президентськими виборами. Але в результаті, ми принаймні зрозуміємо, які ідеї щодо виборів можуть реально пройти через парламент”, – говорить співрозмовник РБК-Україна в робочій групі, яка готує законопроект про нові правила виборів.
Сама група з’явилася, звичайно, після чергового поштовху з боку Трампа. У грудні він вкотре дорікнув Україні в тому, що тут давно не проводилися вибори.
“Я готовий до виборів”, – одразу відреагував Зеленський. І закликав депутатів розробити правила виборів під час військового стану.
Незабаром на слуху з’явилася тема референдуму, на який Банкова пропонує винести проєкт мирної угоди разом з усіма його можливими спірними пунктами (зокрема, щодо територій).
Усіма цими питаннями і займається робоча група з кількох десятків людей: нардепи, представники Центрвиборчкому, МЗС, експерти.
Голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія публічно встановив дедлайн – до кінця лютого потрібно розробити текст законопроєкту про вибори, який вже можна буде реєструвати в Раді.
Проте дедлайн майже гарантовано буде зірвано. Робоча група поки провела лише два засідання у широкому складі, сьогодні, 12 лютого, відбудеться третє. На ньому будуть представлені підсумки роботи в семи підгрупах – кожна з яких стосується якоїсь проблемної теми в організації виборів.
“Якщо весь цей процес – заради формального внесення законопроекту, неважливо якої якості, то все можливо у Верховній раді. Якщо говорити про якісний, комплексний продукт – то до кінця лютого дуже мало шансів встигнути”, – говорить РБК-Україна член робочої групи Ольга Айвазовська, голова правління мережі “ОПОРА”.
Інші співрозмовники видання з нею згодні. “Ми насправді не обмежені дедлайном. Ми прив’язані до переговорного процесу, а він, по суті, топчеться на місці”, – додає РБК-Україна співрозмовник у команді Зеленського.
За його словами, паралельно ставилося і політичне завдання – зрозуміти, або навіть скоріше промацати, можливість проведення виборів під час війни або під час воєнного стану (коли “шахеди” та ракети вже не літають, але і мирної угоди ще немає).
У результаті поки що всі погодилися – вибори під час активної фази війни неможливі. “Вважайте, ми створюємо для росіян, грубо кажучи, 30 тисяч цілей, виборчих дільниць. Це неправильно, і президент теж із цим згоден”, – говорить РБК-Україна співрозмовник в оточенні Зеленського.
З воєнним станом трохи складніше. Початкове завдання Банкової так і звучало – знайти спосіб, як проводити вибори під час воєнного стану. Поки що спосіб не знайшли.
“У робочій групі всі дійшли консенсусу в тому, що вибори під час воєнного стану не провести. Тобто ми говоримо про розробку законодавства насамперед про перші післявоєнні вибори”, – говорить виданню один зі співрозмовників у робочій групі.
Інше джерело трохи менш категоричне. “Очевидно, воєнний стан таки доведеться знімати, але треба буде придумати якийсь інший “стан”. Під воєнний стан дуже багато всього підв’язано, та ж мобілізація. Якщо його просто одним махом прибрати, все розвалиться”, – вважає він.
Неможливість проведення виборів під час воєнного стану була також нещодавно підтримана ПАРЄ. На сесії 27 січня делегати проголосували за резолюцію “Вибори за часів кризи”, в якій йдеться про те, що “відповідно до міжнародних демократичних стандартів вибори не можуть проводитися в умовах воєнного стану”.
“Ця резолюція підсилює нашу точку зору. Плюс, у робочій групі всі зійшлися на думці, що першими виборами мають стати президентські вибори – логіка така, що їх просто простіше провести. За таймінгом це може виглядати так: через місяць після закінчення воєнного стану оголошуються вибори президента, далі – шість місяців на підготовку і 90 днів на сам виборчий процес”, – пояснює одне з джерел у робочій групі.
Цей таймінг, звісно, дуже приблизний, оскільки його відправна точка прямо підв’язана під кінець воєнного стану. І, отже, під неіснуючу поки що мирну угоду.
На рівні чуток у політикумі ходить і версія про те, що воєнний стан може закінчитися вже в травні. І в такому разі перші післявоєнні вибори президента відбудуться вже восени.
За словами ще одного поінформованого співрозмовника РБК-Україна, який не входить до президентської команди, йдеться про виборчий процес у період воєнного стану, а не після його завершення.
“Адже просвіту в кінці війни поки що не видно. Тому ідея – проводити такі вибори під час війни. Разом із референдумом – це вже ідея наших. На період голосування росіяни, можливо, дадуть обіцянку не стріляти, щось на кшталт повітряного перемир’я, але без сизфаєра”, – вважає співрозмовник.
Окремий аспект – можливість поєднання президентських виборів із референдумом щодо цієї мирної угоди. Спочатку у владі дійсно виступали за такий варіант.
Формальна причина – так буде простіше, дешевше і швидше, ніж дві послідовні кампанії, одна з виборів, інша з референдуму. Політична причина – референдум може посприяти мобілізації лояльного до Зеленського електорату.
Але на засіданнях робочої групи чи не вся експертна спільнота переконувала, що таке поєднання неможливе, що воно суперечить і букві, і духу законодавства.
“Заборонено проводити вибори і референдум одночасно. Це не аргумент, це факт, який є в законі і під зміну якого голосів немає і не буде найближчим часом. Якщо для когось це стало відкриттям – гаразд, але це не про те, як правильно діяти, а про факт, який є”, – каже РБК-Україна Ольга Айвазовська.
Співрозмовник у “Слузі народу” загалом погоджується з тим, що поєднувати вибори з референдумом неправильно. “Проти буде “Євросолідарність”, багато хто. Але якщо всі розумітимуть, що це частина великого мирного пакета, що по-іншому зробити неможливо, то, думаю, це пройде. Хоч і під обурені вигуки”, – каже він.
Утім, джерело саме і вказує на масу законодавчих і не тільки складнощів, які виникнуть у разі одночасного проведення референдуму і виборів.
Наприклад, за законодавством, такий референдум треба проводити за народною ініціативою, збираючи мільйони підписів – а це саме по собі ще те завдання в нинішніх умовах. А що в цей час відбуватиметься з виборчою кампанією? Вона стане на паузу? Триватиме паралельно?
Є й маса інших запитань, які виникають під час зіткнення реальності, в якій, скажімо, існує Білий дім, з реальністю на місцях.
Наприклад, що робити, якщо вибори і референдум доведеться проводити ще до будь-якої мирної угоди? Скасовувати воєнний стан, адже інакше ніяк? Але ж війна триватиме.
Що, якщо росіяни пообіцяють сизфаєр на час виборчої кампанії та підготовки до референдуму, а потім порушать його днів за п’ять-десять до виборів? Все одно проводити голосування, під “шахедами” і ракетами? Ставити все на паузу? Скасовувати в принципі? А що, якщо народ на референдумі взагалі раптово проголосує не так, як задумано?
Зрозумілих відповідей РБК-Україна на ці запитання ні від кого зі співрозмовників за минулий рік не чула. Напевно тому, що їх не існує в природі. Зрозуміло тільки те, що за будь-якого з таких сценаріїв рівень “зради” в суспільстві перевищить усі мислимі межі.
Не кажучи про те, що може виникнути замкнуте коло. Коли референдум не можна буде провести без закінчення війни, а кінець війни не настане без референдуму.
Хоча Трампа і його команду всі ці нюанси точно не хвилюють (якщо вони в принципі їх розуміють), і вибори, і референдум у будь-якому разі доведеться проводити не в США, а в Україні. З усіма наслідками.
Рейтинги Зеленського і вибори в Раду
Майже два тижні тому, в інтерв’ю чеському телебаченню, Зеленський сказав, що іноді розмірковує про можливе балотування на майбутніх президентських виборах.
З одного боку, раніше на подібні “прямі” запитання президент зазвичай відповідав, що наразі всі його думки зайняті війною і боротьбою за досягнення справедливого миру (хоча і цього разу він теж сказав, що все залежить від того, як закінчиться війна).
З іншого боку, у політичних колах цю заяву дехто сприйняв під зовсім іншим кутом. “У нас всередині деякі такі: “А чого це він так невпевнено сказав? А чого він дає привід подумати, що може і не піти?..” – розповідає співрозмовник РБК-Україна в “Слузі народу”.
Як розповіли виданню двоє співрозмовників, і в президентській команді, і поза нею, зараз, за даними закритої соціології, Зеленський у першому турі ненабагато, але випереджає свого головного потенційного конкурента, посла у Великій Британії Валерія Залужного.
Щоправда, у другому турі президент все ж таки поступається ексголовкому. За законами виборів, другий тур – це насамперед боротьба не рейтингів, а антирейтингів. А до Зеленського за всі роки його каденції у виборців могло знайтися чимало різних претензій.
“Хоча подивимося, як ми розіграємо тут карту Буданова. Він зараз набирає, забирає електорат і в Залужного, і в Порошенка, і в різних популярних військових”, – каже співрозмовник у президентському оточенні. Він запевняє, що зараз є до 30% українців, які в принципі підтримають будь-який мир, навіть на поганих умовах – для них головне життя без “шахедів”, ракет і мобілізації.
Якщо вибори в підсумку все ж таки означатимуть і закінчення війни, то з великою ймовірністю значна частина цих українців проголосує за Зеленського. Хоча, звісно, всі його опоненти з різних таборів експлуатуватимуть потенційну “погану мирну угоду” проти нього.
При цьому, розповідає співрозмовник видання в президентському оточенні, думку про можливу поразку на виборах уже ніхто не відкидає.
І тоді на порядку денному постане вже питання про вибори до Верховної ради. А це знову переводить увагу на діяльність робочої групи.
За словами одного з її учасників, підсумкові документи, які вона напрацює, стосуватимуться насамперед загальних принципів виборів у поточних умовах і виборів президента. Питання ж, що стосуються виборів до парламенту, вочевидь, розглядатимуться пізніше.
“Ми поки що не розуміємо, що нам буде потрібно технологічно. Тому що ми не розуміємо, в якому форматі, і в якій позиції підемо на вибори в Раду, це залежить від результату президентських”, – каже співрозмовник у СН.
Крім того, вже зараз виникає питання: хто такі “ми”. Адже в тій же “Слузі народу” є різні групи інтересів.
“Виникла ситуація, за якої ні в кого немає контрольного пакета голосів для ухвалення нових правил виборів, але в багатьох є блокуючі”, – розповідає співрозмовник.
Зокрема, кілька десятків “слуг”-мажоритарників регулярно порушують питання про повернення змішаної, списково-мажоритарної системи виборів. Хоча на практиці це навряд чи можливо хоча б тому, що кілька десятків округів напевно залишаться під окупацією, і обрати там депутатів буде неможливо навіть технічно.
Низці депутатів не подобається нинішня система з відкритими списками, яка передбачає активну роботу “в полях” під час кампанії, – вони воліли б агітувати народ на YouTube і в Telegram. У “Батьківщині” підтримують нинішню систему і проти голосування українців за кордоном. У “Довірі” шукають шляхи переобратися в нове скликання, за відсутності мажоритарних округів як таких. І так далі.
У будь-якому разі, пошуки компромісу в рамках робочої групи і не тільки триватимуть.
Головні проблеми виборів
До фінального законопроєкту про нові правила виборів ще досить далеко, але деякі його параметри вже зрозумілі.
Зокрема, розповідають співрозмовники РБК-Україна, напевно обійдеться без якихось кардинальних нововведень, на кшталт електронного голосування або голосування поштою. Головна причина – низька довіра до таких, неперевірених в Україні технологій, з боку виборців.
Утім, для українських біженців за кордоном потенційно можуть впровадити багатоденне голосування. З урахуванням того, що українська діаспора через повномасштабну війну зросла в рази.
Але ілюзій про те, що проголосують усі, хто цього захоче, немає. “У нас раніше 200 тисяч за кордоном голосували. Я вважаю, якщо вийде проголосувати 500 тисячам – це вже чудовий результат”, – говорить співрозмовник у “Слузі народу”.
При цьому охочим проголосувати за кордоном у будь-якому разі доведеться самим офіційно зареєструватися. Інакше це може підірвати легітимність усього виборчого процесу як такого, каже РБК-Україна Ольга Айвазовська. Адже інакше всі ці люди будуть включені в списки виборців на підконтрольній території України.
“Ми розуміємо, що за кордоном зараз у 20 разів більше людей, ніж перебуває на консульському обліку. Явка ніколи не дорівнює 100%, на минулих національних виборах в Україні вона була 64%. Якщо люди, які перебувають за кордоном, будуть враховані в списках тут, то в підсумку ми можемо отримати явку в 25% – це погано з точки зору легітимності”, – пояснює Айвазовська.
Навести лад доведеться і з внутрішньо переміщеними особами, кількість яких співрозмовники РБК-Україна оцінюють мільйонів у п’ять – тоді як у реєстрі ВПО їх значно менше. Сотні тисяч людей досі значаться виборцями на окупованих або спорожнілих прифронтових територіях.
Частковим рішенням може стати активна реєстрація, з максимальним використанням досягнень української діджиталізації, наприклад, “Дії”. “Очевидно, буде якийсь “електронний відкріпний талон”, але підсумкового рішення немає”, – каже співрозмовник у робочій групі.
І вказує на ще одну очевидну проблему: значна частина чоловічого населення призовного віку в принципі боїться будь-яких контактів із державою, щоб не потрапити в поле зору ТЦК, – і ніде реєструватися не буде точно.
Що стосується військовослужбовців, зокрема тих, хто перебуває на передовій, готового рішення також немає. Очевидно, створюватимуться спеціальні комісії, членами яких будуть самі військові, але поки що не вирішено, хто їх формуватиме. І як забезпечити стандарти виборів у таких умовах. “Шукаємо баланс між демократією та військовою реальністю”, – кажуть у робочій групі.
Ще одне невирішене питання – трохи менш актуальне на президентських виборах, але максимально важливе на парламентських і тим більше місцевих – на яких територіях у принципі можна проводити будь-які вибори.
Мова про безліч населених пунктів, які перебувають під контролем України, але серйозно зруйновані. Раніше рішення щодо цього ухвалювали волюнтаристськи. Тому 2020 року в Маріуполі, який був розташований за лічені кілометри від лінії фронту, місцеві вибори відбувалися, а в громадах Луганщини, від тогочасного фронту далеких – ні.
Нині ж планується розробити чіткий перелік критеріїв, які стосуються не тільки безпеки, а й інфраструктури, можливості забезпечити роботу комісій, навіть наявності стабільного інтернет-покриття для зв’язку із сервером ЦВК. І виходячи з цих критеріїв визначати, де можуть, а де не можуть пройти вибори.
І це далеко не всі прикладні проблеми, які належить вирішити до виборів, коли б вони не відбулися. Тому терміни в півроку на підготовку взяті не зі стелі.
Втім, співрозмовники РБК-Україна у владі не виключають, що ці терміни доведеться серйозно скоротити. Політична необхідність в Україні завжди підминала під себе реальність, навіть до великої війни. І тим більше, заради її закінчення.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
“`