Завдяки платформі “СтопТиск” підприємствам повернули майже 32 млн грн та припинили 8 кримінальних справ. З вересня 2025 року зафіксовано 177 заяв про утиски з боку правоохоронців.
Концепція “тиску на бізнес” включає декілька аспектів: це вплив регуляторної та фіскальної систем, а також неправомірний вплив правоохоронних інституцій. Якщо до частих змін у законодавстві, трансформацій у способах оподаткування та звітності український бізнес певною мірою адаптувався, то зловживання з боку правоохоронних органів нерідко стають дійсно гострою проблемою, що здатна зупинити роботу.
За вирішенням саме цієї задачі взявся Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який неодноразово організовував зустрічі з бізнесом ще під час перебування на попередній посаді – очільника Державної податкової служби, та розумів, “що турбує” українського підприємця.
Таким чином, у вересні 2025 року запрацював портал “СтопТиск” – засіб прямого зв’язку бізнесу з прокуратурою у ситуаціях можливого тиску з боку правоохоронних та контролюючих відомств. За кілька місяців діяльності на платформу надійшли сотні клопотань, частина з яких закінчилася для бізнесу поверненням власності, грошей і закриттям кримінальних розслідувань. Про результати функціонування порталу, відгук правоохоронних органів на велику ревізію справ та межі допустимого використання “СтопТиску” читайте в інтерв’ю заступниці керівника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, які ведуть боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– З вересня 2025 року функціонує портал “СтопТиск”, через який бізнес може безпосередньо подавати скарги на тиск з боку правоохоронців. Скільки вже таких скарг отримано?
За даними на 5 лютого 2026 року через портал “СтопТиск” надійшло 177 повідомлень від представників підприємництва щодо ймовірного неправомірного тиску з боку правоохоронних та контролюючих органів. Вже невдовзі після запуску платформи кількість звернень почала поступово зростати, що може вказувати як на збільшення поінформованості підприємців про наявність порталу, так і на зростання довіри бізнес-суспільства до прокуратури як інституції, здатної реагувати на факти неправомірного втручання у господарську діяльність.
– Скільки з цих скарг вже опрацьовано? Які підсумки?
З усієї кількості звернень, поданих через портал “СтопТиск”, 169 повідомлень вже розглянуто органами прокуратури. За наслідками перевірок у 36 випадках виявлено підстави для реагування та вжито заходів, це дало можливість оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень у відповідності до ст. 284 КПК України.
У деяких випадках ми навіть отримували листи з вдячністю за проведену роботу, публікації в соціальних мережах. Це свідчить про важливість функціонування порталу “СтопТиск” для підприємництва.
Водночас у 133 випадках підстав для реагування не встановлено. Пояснюється це головним чином тим, що не підтвердилися наведені заявниками обставини або не було виявлено ознак нелегального тиску. Інші повідомлення знаходяться в роботі – їх ретельно перевіряють, щоб забезпечити об’єктивний та повний розгляд.
– Ви кажете про відновлення прав суб’єктів. Чи вдалося на практиці відновити їхні майнові права, зокрема забезпечити повернення грошових коштів, конфіскованих під час обшуків?
Так, завдяки вжитим діям власникам повернуто гроші, вилучені під час обшуків, у різних валютах на загальну суму, що в гривневому еквіваленті складає майже 32 млн грн. Крім того, заявникам повернуто сільськогосподарську техніку, обладнання для виготовлення тютюнових продуктів, комп’ютерну апаратуру, мобільні пристрої, флеш-накопичувачі та інше.
– Чи інспектуються дії правоохоронців?
У 3 випадках внесено відомості до ЄРДР за фактами можливих неправомірних дій працівників правоохоронних органів, хід досудового розслідування у яких знаходиться на контролі у керівників обласних прокуратур.
– На що саме найчастіше скаржиться бізнес?
Аналіз звернень, поданих через портал “СтопТиск”, вказує на системні проблеми у взаємодії окремих правоохоронних органів з бізнесом, що потребують посиленої прокурорської реакції. Найчастіше підприємці подають скарги на процесуальні порушення під час досудового слідства, наприклад, під час проведення обшуків, невиконання судових рішень щодо повернення конфіскованого майна, безпідставне затягування досудового слідства.
Прокуратура системно контролює дотримання законності, забезпечує пропорційність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також здійснюється нагляд за виконанням судових рішень.
– А який правоохоронний орган найчастіше стає об’єктом критики з боку підприємництва?
Найбільше звернень стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних та податкових відомств. Органи прокуратури посилюють контроль та реагують на кожен сигнал про неналежний нагляд, підвищуючи результативність захисту прав бізнесу.
– Чи простежується якась залежність між напрямком, сферою діяльності чи розміром бізнесу – хто стикається з тиском найчастіше?
– Хоча офіційно не проводиться облік звернень за масштабом чи галуззю бізнесу, аналіз наявних кейсів дозволяє виявити певні закономірності. Найчастіше про тиск повідомляють представники середнього та великого підприємництва, що обумовлено значними фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть бути об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих інституцій. Особливо вразливими виявляються компанії у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури моментально реагують на кожен сигнал про порушення прав бізнесу та вживають всіх передбачених законом заходів для недопущення неправомірного втручання у діяльність підприємств.
– Про які найбільш відомі кейси з тих кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете розповісти?
– Серед найбільш резонансних кримінальних проваджень, які були припинені після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна відзначити кейси щодо низки великих та середніх підприємств, у яких було встановлено відсутність складу злочину або належної доказової бази. Зокрема, це справи щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було прийнято рішення про їх припинення, скасування арештів та повернення конфіскованого майна, що стало наочним прикладом ефективності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються, скажімо так, ті представники бізнесу, щодо яких є можливі підстави проводити розслідування, скористатися такою відкритістю з боку органів прокуратури з тим, щоб закрити справу без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, фіксуються випадки, коли окремі представники підприємництва намагаються використати відкритість органів прокуратури як метод вплинути на хід кримінального провадження або уникнути потенційної відповідальності. Такі звернення іноді мають на меті створення інформаційного впливу на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Водночас позиція прокуратури залишається принциповою: реагування здійснюється виключно за наявності підтверджених фактів неправомірного тиску, а портал не розглядається як інструмент звільнення від кримінальної відповідальності чи засіб для закриття справ без правових підстав.
– Чи є якісь типові ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто доводиться чути, що справи тягнуться роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень судами сам по собі не є ознакою того, що справа є сфабрикованою, штучною або безпідставною. Відповідно до кримінального процесуального законодавства України судовий розгляд має здійснюватися у розумні терміни. Водночас поняття “розумного терміну” є оціночним та залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, необхідності проведення експертиз, допиту значної кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
На практиці тривалість судового розгляду часто обумовлена об’єктивними та процесуальними чинниками, насамперед значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Дійсно, є випадки коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що проявляється у систематичному поданні безпідставних клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Таким чином, сама по собі тривалість судового розгляду не може розглядатися як ознака сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється насамперед на підставі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій та результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Як загалом відреагували правоохоронні органи на ініціативу щодо ревізії справ на предмет виявлення тиску на бізнес, якщо говорити про непублічну площину? Чи були перешкоджання з боку слідчих органів? Можливо, зможете навести якісь конкретні приклади?
– Реакція всіх органів на ініціативу ревізії кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на бізнес була конструктивною, робочою та спрямованою на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень та дотримання прав суб’єктів господарювання.
За підсумками такої роботи закрито кримінальні провадження, у яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також вирішені питання щодо тимчасово вилученого майна та речових доказів. Водночас у провадженнях, що мали належну доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково зорієнтовано на застосування виважених, пропорційних та мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, з урахуванням інтересів бізнесу та необхідності недопущення надмірного втручання у господарську діяльність. Прокуратура, зі свого боку, здійснює постійний процесуальний нагляд та контроль за дотриманням законності, що підвищує якість прийнятих рішень.