За зовнішністю скандальної лікарні Odrex прихована історія, що пов’язана з гральним сектором, офшорами та контактами з росією. А основні власники, які раніше були причетні до створення гральних апаратів та отримували прибуток від пристрасті до азартних ігор, нині керують медичним закладом, де ціна помилки – людське життя.

Сумнозвісна приватна лікарня Odrex створює образ сучасного медичного центру європейського рівня. Разом з тим, за її зовнішнім виглядом все чіткіше проглядається зовсім інша історія – з гральним бізнесом, офшорами, фіктивними фірмами та зв’язками з росією. Ким насправді є люди, що стоять за лікарнею “Одрекс”, як кошти з азартних ігор перетворилися на медичний бізнес та яке місце в цій історії посідає росія, дізнайтеся в матеріалі УНН.
Від гральних автоматів до “медицини”: становлення бренду Odrex
Історія бренду Odrex почалася задовго до того моменту, як ця назва з’явилася на фасаді приватної лікарні. Компанія з подібною назвою була зареєстрована в Одесі ще в 1997 році. Офіційно для виробництва, по суті – вона займалася ввезенням та ремонтом старих гральних автоматів.
Згодом підприємство під назвою Odrex переорієнтувалося з ремонту старих “одноруких бандитів”, імпортованих з-за кордону на виготовлення гральних автоматів, ігрових столів та рулеток у великих масштабах. Вже йшлося не про десятки, а про тисячі одиниць продукції на рік – частина з яких експортувалася за межі України.
Компанія була зареєстрована в Одесі на вулиці Розкидайлівській – за тією ж адресою, де і зараз “зареєстровані” юридичні особи, пов’язані з діяльністю скандальної лікарні Odrex.
Співвласниками грального бізнесу на різних етапах були Тігран Арутюнян, Леонід Кучук та Ірина Зайкова – люди, які згодом постануть вже в зовсім іншій ролі: як ключові особи проєкту під назвою “Медичний дім”.
“Невада”: перехід між Odrex та росією
У 2001 році підприємництво вийшло на новий щабель. Арутюнян та Кучук заснували фірму “Невада”, яка займалася управлінням власними гральними залами. Компанія була зареєстрована все за тією ж адресою на Розкидайлівській, що ще раз підтверджує єдиний бізнес-контур.
Саме через “Неваду” гральний бізнес Odrex почав активну експансію за кордон. У російських реєстрах журналісти виявили цілу мережу компаній з ідентичною назвою “Невада-Х”, де “Х” відповідало найменуванню російського міста або регіону. Такі фірми масово реєструвалися у 2002–2003 роках – у період, коли українські гральні автомати активно поставлялися на ринок РФ.
Особливої уваги заслуговує ТОВ “Невада-Самара” – російська компанія, з якою було пов’язане дочірнє підприємство “Ослан”. Саме з цими структурами журналісти пов’язують подальшу діяльність Віктора Бежинару.
На сьогодні всі ці російські компанії офіційно ліквідовані. Втім, сам факт їх існування показує: бізнес, з якого згодом “виросла” лікарня Odrex, десятиліттями працював у тісному контакті з російським ринком азартних ігор.





Віктор Бежинару: від ігорки до медицини
Ім’я Віктора Бежинару з’являється у цій історії не просто так. За відомостями журналістів, людина з таким самим ПІБ ще з початку 2000-х років була залучена до питань безпеки у гральному бізнесі Odrex. Саме в той час, коли “Одрекс” та “Невада” активно розширювали свою присутність, у тому числі за межами України.
Згодом Бежинару став керівником і засновником ряду компаній, які не мали жодного відношення до медицини, зате фігурували у гучних кримінальних справах. Йдеться про фірми, які брали участь у сумнівних тендерах, де закуповувалося обладнання за цінами, що в рази перевищували ринкові, а сам товар мав ознаки технічної непридатності. Саме ці обставини стали об’єктом уваги Державного бюро розслідувань, яке заявляло про перевірку можливих зловживань, завищення вартості обладнання та використання ланцюга пов’язаних компаній для виведення коштів. Фінансові потоки в таких схемах, за даними слідства, проходили через ланцюг компаній з ознаками фіктивності, після чого “розчинялися” на рахунках інших юридичних осіб.
Разом з тим, Бежинару не був стороннім спостерігачем і для медичного проєкту. У певний момент саме він опинився серед осіб, які отримали прямий контроль над компанією, що забезпечувала функціонування лікарні Odrex. Це відбулося вже після того, як навколо медзакладу почали виникати скандали та інтерес правоохоронних органів. Таким чином, Бежинару став не просто фоновою особою з гральним минулим, а людиною, яка безпосередньо увійшла у структуру Odrex у критичний для лікарні період.
Як і інші співвласники Odrex Бежинару, зберіг інтерес до гральної сфери. Він і надалі є співзасновником компанії, основним видом діяльності якої офіційно значиться організація азартних ігор. А його партнер у цьому бізнесі володіє торговельними марками, безпосередньо пов’язаними з цією індустрією.
Чому власникам грального бізнесу довелося перейти у медицину?
У 2009 році ситуація для грального бізнесу в Україні кардинально змінилася. Після трагедії у гральному залі в Дніпрі держава фактично заборонила діяльність гральних автоматів і залів. Для компаній, які роками працювали у цій сфері, це означало необхідність термінової реорганізації бізнесу.
Саме у цей період структури, пов’язані з брендом Odrex та компанією “Невада”, почали змінювати профіль діяльності. Спочатку під тією ж назвою з’явилася страхова компанія, а вже у 2012 році – медичний проєкт, який згодом перетворився на скандальну приватну лікарню в Одесі.
Підтвердження цієї трансформації можна знайти у відкритих реєстрах. Зокрема, Ірина Зайкова залишалася співвласницею “Невади”, компанія “Одрекс” у формі ТОВ фігурує серед засновників Української асоціації діячів грального бізнесу, а на Зайкову зареєстровані торгові марки “Одрекс”, під якими раніше надавалися послуги азартних ігор.
Таким чином, змінилася вивіска та сфера діяльності, однак ключові особи і ділові зв’язки, сформовані ще у гральному бізнесі, нікуди не зникли.
Російський слід в бізнесі Odrex
Сукупність зібраних фактів свідчить: бізнес-імперія, частиною якої сьогодні є лікарня Odrex, формувалася роками у середовищі грального бізнесу з активною присутністю на російському ринку. Саме в той період були закладені фінансові, корпоративні та управлінські зв’язки, які згодом трансформувалися у “медичний” проєкт.
На тлі численних скандалів навколо лікарні, смертей пацієнтів та свідчень їхніх родичів про фінансовий тиск, постають логічні запитання: Чи не були перенесені методи роботи з азартної індустрії, з її максимізацією прибутку будь-якою ціною – у сферу, де ціна помилки вимірюється людським життям? Та чи мають право люди, які заробляли на лудоманії зараз займатися “лікуванням” українців?
