Поки учасники переговорів готуються до чергової серії перемовин, організованих США, щодо завершення війни в Україні, Москва та Київ лишаються в безвиході через основні розбіжності, які визначають розвиток конфлікту з самого його початку.
За словами глави МЗС Андрія Сибіги, президент України Володимир Зеленський готовий до переговорів з кремлівським лідером Путіним. Проте Сибіга відзначив, що “найбільш делікатні питання досі не вирішені”. Разом з тим спецпредставник США Стів Віткофф зауважив, що розбіжності зводяться до однієї “розв’язної” проблеми, пише Politico.
Проте Москва та Київ завершили переговори в ОАЕ, не досягнувши домовленостей з трьох питань, які лежать в основі конфлікту: вимога Росії про передачу українських територій, перспективи гарантій безпеки України та питання про те, чи повинні бойові дії зупинитися до або після укладення угоди.
Питання територій
Проблема, яка лишилася, і яку, ймовірно, мав на увазі Віткофф, – це доля Донбасу на сході України, яку інсайдери називають “питанням територій”, відзначають журналісти. Хоча Росія вже не може реально сподіватися на захоплення всієї України найближчим часом, російський президент, як і раніше, прагне отримати як мінімум весь Донбас на додаток до вже анексованого Кримського півострова.
Москва пропонує схему, яку вона називає “формулою Анкориджа”: за нею, Україна повинна віддати весь Донбас, включно з районами, які Росія не змогла захопити. Кремль наполягає, що саме про це домовилися Путін і Трамп під час зустрічі на Алясці минулого року.
Однак для Києва передача території була б як незаконною, так і вкрай непопулярною дією. Хоча Зеленський заявив про готовність розглянути сценарій, за яким цей регіон буде демілітаризований і проголошений “вільною економічною зоною”, але формально залишиться частиною України, Москва дала чітко зрозуміти, що цього недостатньо, пише ЗМІ.
Після останнього візиту Віткоффа до Москви помічник Путіна Юрій Ушаков підтвердив позицію Кремля. “Досягнення тривалого врегулювання неможливе без вирішення питання території”, заявив він, знову наголошуючи на тому, що прогрес у переговорах залежить від отримання Москвою всього Донбасу.
В середу держсекретар США Марко Рубіо визнав наявність безвихідної ситуації щодо Донбасу. “Це все ще міст, який нам належить перейти. Це все ще прогалина, але, принаймні, нам вдалося звести перелік проблем до однієї центральної, і вона, ймовірно, буде дуже складною”, – сказав Рубіо комітету Сенату з міжнародних відносин.
Ще одна розбіжність стосується того, хто повинен керувати Запорізькою АЕС – найбільшою в Європі, що розташована недалеко від лінії фронту і наразі під контролем Росії. Зеленський прагне, щоб станція контролювалася спільно Україною та США, в той час як Москва хоче брати участь в будь-якій угоді, пропонуючи замість цього поділити контроль над станцією з Вашингтоном або, можливо, з Києвом.
Гарантії безпеки
Далі постає питання так званих гарантій безпеки: обіцяної підтримки України з боку інших країн у разі, якщо Росія повторно спробує повномасштабного вторгнення.
Раніше цього місяця Велика Британія та Франція погодилися розмістити війська в Україні після досягнення угоди. Віткофф назвав план безпеки “настільки надійним, наскільки це можливо”, але не надав конкретики щодо того, як далеко зайдуть самі США в захисті України.
Згідно зі звітом Financial Times, оприлюдненим у вівторок, адміністрація Трампа поставила післявоєнні гарантії безпеки в залежність від відмови України від Донбасу. Хоча Білий дім і спростував це твердження, відзначають журналісти.
Так званий план з 20 пунктів, висунутий США, передбачає вступ України до Європейського Союзу в 2027 році. Членство в ЄС включає положення, що закликає країни стати на захист одна одної у разі вторгнення. ЄС розпочав переговори з Україною щодо вступу, але не встановив дату, йдеться в матеріалі.
Москва, зі свого боку, наполягає, що не прийме присутності військ країн НАТО в Україні. Натомість вона вимагає власних “гарантій безпеки”.
Кремль стверджує, що почуватиметься в безпеці лише тоді, коли питання про вступ України до НАТО буде назавжди зняте з порядку денного, коли армія України буде обмежена 600 000 осіб (з приблизно 800 000 зараз) і коли Москві буде надано дієве право вето на будь-які майбутні рішення щодо оборони України.
Припинення вогню
Проте для простих українців найбільш актуальним питанням, ймовірно, є питання припинення вогню. Київ прагне негайної зупинки бойових дій. Москва наполягає, що угода повинна бути укладена до того, як вона розгляне можливість паузи в боях.
До тих пір, поки така угода не буде остаточно досягнута, “Росія продовжить послідовно досягати цілей спеціальної військової операції”, заявив помічник Путіна Ушаков після візиту Віткоффа до Москви, використовуючи кремлівський евфемізм для війни.
Російські ракети продовжують щодня вражати Україну, руйнуючи електромережі та занурюючи сотні тисяч людей у темряву і зимовий холод. А нещодавно російський дрон завдав удару по пасажирському поїзду в Харківській області, вбивши п’ятьох людей.
Ключові відмінності
І Росія, і Україна, здається, прагнуть показати президенту США, що вони готові до співпраці. “Той факт, що ціла низка складних питань обговорюється на експертному рівні, вже можна вважати прогресом і початком діалогу”, – заявив журналістам прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков.
Ще в грудні Росія погрожувала переглянути свою участь у мирному процесі після того, як заявила, що Україна атакувала одну з резиденцій Путіна за допомогою декількох дронів. Хоча жодних доказів цього не було.
Український політолог Володимир Фесенко висловив стриманий оптимізм. “Той факт, що обговорюються різні технічні аспекти, вже є позитивною подією”, – сказав він. Але аналітики підкреслюють, що між двома воюючими сторонами є істотна різниця: тоді як Україна демонструє готовність до компромісу, Росія лише імітує процес, дотримуючись своєї первинної мети – підпорядкування України.
Путін “став одержимий цією війною і своєю великою необхідністю зламати Україну. Він вважає, що це священно, екзистенційно, і якщо він почне поступатися, Росія буде зруйнована”, – вважає засновниця R.Politik, політичного консалтингового агентства, що спеціалізується на Росії, Тетяна Станова.
Вона додала, що наполегливість Росії в отриманні всього Донбасу – це просто тактика затягування часу. “Це свого роду гра з російського боку, де вони погоджуються говорити про передбачуване мирне врегулювання, маючи на увазі щось зовсім інше. Вони можуть говорити на цю тему годинами, але це не має нічого спільного з реальністю”, – сказала Станова.
Тим часом, з українського боку неясно, чи зможе Зеленський, навіть якщо він буде готовий відмовитися від Донбасу, провести таку угоду через політичний процес. Український президент висунув ідею проведення референдуму з цього питання або навіть національних виборів, але наполіг на тому, що спочатку має бути припинення вогню.
Опитування показують, що українці готові прийняти якусь чесну угоду, але мало вірять у переговори під егідою США. “Минулого року ще були великі надії, що Трамп може допомогти закінчити війну. Тепер їх більше немає”, – сказав Фесенко.
За його словами, також існує межа того, на які поступки готовий піти український президент. “Зеленський хоче увійти в історію як президент, який врятував Україну. А не як той, хто програв війну”, – сказав він.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News