Платформу StopOdrex, де пацієнти діляться розповідями про терапію в лікарні Odrex, знову заблоковано. Організатори розцінюють це як спробу приховати істину від громадськості.
Платформу StopOdrex, створену для того, аби люди, які зазнали шкоди в результаті медичного обслуговування у відомій приватній лікарні “Одрекс” в Одесі, мали змогу висловити свої випадки, знову заблокували. Веб-сайт тимчасово не функціонує, повідомляє УНН.
“Веб-сайт знову заблокували через скаргу, яка надійшла до провайдера. Ми зараз намагаємось відновити його діяльність”, – повідомила УНН одна з ініціаторів створення платформи StopOdrex Христина Тоткайло, чий батько помер внаслідок лікування в “Одрексі”.
Вона вважає, що чергова спроба зупинити діяльність платформи – це намагання “закрити вуста” потерпілим від терапії в “Одрексі” та приховати правду від соціуму.
Слід зазначити, раніше компанія DIM MEDICINE LLC, пов’язана з лікарнею “Одрекс” звернулася до хостинг-провайдера Hostiq з вимогою зупинити функціонування сайту. Тоді, зі слів Христини Тоткайло, “Одеркс” заявив, що цей сайт нібито “вводить користувачів в оману”, “формує невірне враження зв’язку з офіційним сайтом лікарні”, “завдає шкоди діловій репутації” та “містить дискредитуючі матеріали”.
Вона назвала спробу заблокувати сайт намаганням обмежити публічне обговорення гучних ситуацій та тиском на родини померлих хворих.
Активісти наголошували: StopOdrex – некомерційна та аполітична платформа, створена виключно для того, щоб люди могли відкрито або анонімно поділитися про свій особистий досвід терапії в Odrex, а також спостерігати за ходом кримінальних розслідувань в рамках так званої “Справи Odrex” та підтримувати один одного.
Документальний фільм “Осине гніздо”
Документальний фільм “Осине гніздо” став істинним розкриттям “лікування” в приватній одеській лікарні Odrex. Чи не вперше потерпілі Odrex та близькі тих, кого не змогли врятувати після медичного втручання в одеській лікарні, розповіли свою правду. В надії віднайти правосуддя та застерегти інших.
Одна з тих, хто не побоявся поділитися своєю історією, – Світлана Гук. Жінка стала вдовою після того, як її чоловік потрапив в “Одрекс” із пухлиною тимуса. Після обіцяної “легкої операції” йому зробили повну торакотомію, а далі почались ускладнення, апарат “штучної нирки” і щоденні рахунки на 80-90 тис. грн. Найбільш вражаючою частиною історії родини Гуків стала оповідь Світлани, про те як вона прийшла в палату до чоловіка – там було холодно ніби в морозильній камері, а під ковдрою хворого стояв обігрівач повітря. Як розповідає сама вдова – Odrex продовжував утримувати тіло її чоловіка на апаратах після клінічної смерті лише для того, щоб виставити більший рахунок, адже перебування в приватній лікарні тарифікується подобово. Чоловік помер, а коли Світлана не змогла заплатити за смерть свого чоловіка – лікарня подала на неї в суд, паралельно погрожуючи. Як розповідає вдова, тиск був настільки сильним, що вона навіть думала про суїцид.
Володимир, інший пацієнт, прийшов в “Одрекс” на хірургічне втручання. Однак, наступної доби після її проведення, його стан значно погіршився. З’ясувалося що його легені уражені на 85%. Хоча першопричина звернення в лікарню жодним чином не стосувалася проблем з легенями. Лікарі повідомили дружині, що чоловіка заразили бактерією Serratia marcescens, яка розповсюджується через брудні руки або нестерильне обладнання. Додавши, що в реанімації можна підхопити будь-що. Чоловікові ставало все гірше, він майже не міг дихати, тож його ввели в медичну кому. Утримання пацієнта на апаратах коштує дорого, тож врешті у родини закінчилися кошти. У відповідь дружина Володимира почула пропозицію від лікарів лікарні “вимикати світло” – відключати чоловіка від апаратів і змиритися з тим, що його не врятувати. Володимир вижив дивом, вийшовши з лікарні з підірваним здоров’ям та значною втратою ваги. У виписці про зараження інфекцією в лікарні – жодного слова.
Киянка Христина Тоткайло дізналася про онкологічний діагноз свого батька і звернулася до “Феофанії”. Консиліум лікарів дійшов висновку, що агресивна хіміотерапія йому протипоказана до проведення хірургії. Однак хірург Ігор Бєлоцерковський, який також був на консиліумі, запропонував лікуватися в одеському “Одрексі”, де працює його дружина – онколог Марина Бєлоцерковська. Він запевнив доньку, яка була в розпачі, що в одеській лікарні її батькові “врятують гортань і голос”. Перед поїздкою родину змусили оплатити консультацію наперед, без огляду, що вже викликало сумніви.
В “Одрексі” батькові призначили п’ятиденний курс агресивної хіміотерапії й одразу планували другий. Чоловіку встановили гастростому, яка потребувала щоденного догляду, але, зі слів Христини, лікарі практично не оглядали її. До моменту виписки в місці встановлення вже був наскрізний отвір, через який витікала їжа.
Після повернення до Києва стан батька різко погіршився: відмовили нирки, з’явилися виразки в роті. На повідомлення про критичні симптоми лікарка з “Одрексу” відповідала, що сьогодні вихідний, всі питання – в понеділок. Родина заплатила понад 250 тисяч гривень, але батько помер. Христина переконана, що призначення агресивної хіміотерапії всупереч рекомендаціям інших лікарів стало фатальною помилкою “Одрекса”.
Ці історії лише незначна частина того, що показано в документальному фільмі “Осине гніздо”. Насправді свідчень значно більше, і всі вони описують однакові патерни: агресивний фінансовий тиск, нехтування протоколами терапії, відсутність належного контролю та випадки, що завершувалися тяжкими ускладненнями або смертю. Фільм є свідченнями постраждалих від “лікування в Odrex. Правоохоронні органи, а також Міністерство охорони здоров’я не можуть їх ігнорувати. Масштаб цих історій свідчить: проблема не в окремих лікарях, а у системі роботи лікарні “Одрекс”. Де головною метою, здається, є не допомога пацієнту, а заробіток.
Смерть Аднана Ківана
Поштовхом до початку активного публічного скандалу із лікарнею “Odrex” стала смерть у стінах медзакладу місцевого бізнесмена-девелопера Аднана Ківана. Відомо, що у травні-жовтні 2024 року він проходив там терапію. За фактом його смерті було повідомлено про підозру у неналежному виконанні професійних обов’язків, що спричинило смерть пацієнта (ч. 1 ст. 140 КК України) двом лікарям.
Пізніше з’ясувалося, що йдеться про завідувача хірургічного відділення Віталія Русакова та лікаря-онколога Марину Бєлоцерковську, яку звільнили з Odrex майже одразу після смерті Аднана Ківана. Слідчі, спираючись на висновки експертизи, вважають, що дії цих двох лікарів призвели до смерті пацієнта Аднана Ківана. Наразі справа передана до суду для розгляду по суті.
За даними ЗМІ, обвинувачений хірург не призначив пацієнту антибіотики після проведення операції й ігнорував очевидні симптоми сепсису. Окрім того, лікарями, за даними журналістів, була проведена низка процедур, які на той момент пацієнту були протипоказані. Серед них, очевидно, хіміотерапія, яку проводила онколог Марина Бєлоцерковська.