Київ, як і раніше, плекає надію на пришвидшення процесу входження до ЄС, незважаючи на нещодавні труднощі, але усвідомлює, що єдність щодо часових рамок відсутня. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, згідно з Financial Times.
“Для України, а також для Європи важливо, щоб усі держави-члени ЄС взяли на себе рішуче політичне зобов’язання щодо приєднання України до Європейського Союзу якомога швидше, і в ідеалі – з конкретною датою”, – підкреслив він.
Видання нагадало, що минулого тижня Україна, США та ЄС мали намір підписати “план розвитку”, який окреслює підтримку післявоєнної відбудови нашої країни. Проте підписання було відкладено через розбіжності щодо змісту та ситуацію у Гренландії.
У той же час речниця Європейської комісії Паула Пінью зауважила, що домовленість зі США та Україною “майже досягнута”.
“У попередніх варіантах 20-пунктного мирного плану, який обговорюється на переговорах під егідою США, була зазначена дата вступу у 2027 році, але це питання залишається предметом обговорення через опір деяких країн ЄС”, – пояснили у FT.
Окрім цього, ЄС розглядає можливість зміни порядку вступу, щоб утворити дворівневу систему членства, що дозволить Україні увійти до блоку до виконання всіх необхідних вимог в обмін на менші привілеї.
Відомо, що наприкінці минулого року голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна може бути готова до приєднання до 2030 року. У свою чергу, Качка вважає, що “в умовах геополітичної необхідності навіть цей термін може бути скорочений”, але визнав, що дата ще не узгоджена.
Зараз перемовини точаться щодо термінів приєднання, способів фінансування запланованих витрат обсягом 800 млрд євро та умов надання майбутньої допомоги.
За словами українського віцепрем’єр-міністра, ця сума відображає потреби України у відновленні до 2040 року та має бути частково покрита за рахунок зовнішньої допомоги.
“Мета полягає в тому, щоб чітко розуміти, як функціонують державні кошти… який внесок роблять ЄС або США [та] інші уряди, які можуть долучитися. [Плюс] як це співвідноситься з процесом входження до ЄС… [і] як ці реформи збільшать можливість використання цього капіталу”, – підкреслив Качка.
Також Брюссель прагне забезпечити, щоб допомога надавалася за умови запровадження суворих заходів проти корупції. Як пише Financial Times, такі вимоги виникли особливо після того, як президент України Володимир Зеленський “поквапливо відмовився від намагання послабити антикорупційні інституції”.
“Це була єдина помилка, яку дуже швидко виправили. Україна вже взяла на себе зобов’язання і впроваджує реформи без винятків”, – запевнив Качка.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News