Коли виробники ліків Merck і Moderna у серпні оголосили про обнадійливі результати пізньої стадії випробувань з додавання мРНК-вакцини проти раку до імунотерапії, це було оголошено як новий потенційно потужний спосіб боротьби з пухлинами. Однак ці дані не показують, що таке лікування означає для окремого пацієнта.
У четвер на саміті STAT у Бостоні пацієнт клінічного випробування цього методу лікування, ітісмеран аутоген, віртуально розповів свою історію. Гері Кебліш, учитель, якому діагностували меланому, почувався щасливим потрапити до випробування ітісмерану та опинитися в групі, що отримувала лікування.
Ми наводимо його підготовлену промову, включаючи посилання на дитячий телесеріал “Чарівний шкільний автобус” та його вчительку, міс Фріззл.
Мене звати Гері Кебліш. Я вчитель державної школи. Я допомагаю учням на їхньому індивідуальному шляху через середню школу та далі. Якщо їхня мета – закінчити середню школу, я тут, щоб допомогти досягти успішного результату. «До автобуса!», як сказала б міс Фріззл.
Я тут сьогодні, щоб розповісти про свій шлях до успішного результату після діагностики меланоми високого ризику у 2019 році.
Це була свого роду американська гірка, емоційна та фізична пригода. Мій емоційний діапазон був спочатку широким і поступово звужувався, коли наростали проблеми з нейропатією, а потім знову розширювався, коли вони минали.
Я зайшов до кабінету дерматолога не зовсім з високо піднятою головою — я нехтував своїм здоров’ям. Минуло кілька років від мого останнього візиту, і мені було соромно.
Після двох операцій з видалення пухлини я почав хвилюватися. Але направлення до хірурга-онколога вселило в мене надію. «Цього разу вони все видалять», — подумав я.
Подальше направлення до онколога змусило мене поставити запитання: «Що все це означає?»
Після першої зустрічі з Джеффрі Вебером, заступником директора Perlmutter Cancer Center в NYU Langone та співкерівником його Програми клінічної меланоми, я був у ваганнях. Чи варто мені це робити, чи ні? Чи повинен я, чи ні?
Полегшення та хвилювання швидко змінилися. Мені пощастило; моє ім’я витягли з капелюха, щоб стати учасником клінічного випробування комбінації препарату імунотерапії Keytruda та мРНК-вакцини проти раку, розробленої Merck і Moderna. «До автобуса!», — подумав я.
Проходження мРНК-вакцини проти раку та імунотерапії схоже на поїздку на «Чарівному шкільному автобусі». Це пригода, сповнена емоцій та фізичних змін. «Пристебніть ремені, всі!»
У житті мене підтримують щасливі, здорові, турботливі родичі та друзі. Команда медичних працівників та допоміжного персоналу, які працювали навіть під час пандемії Covid-19, виявилася нічим не гіршою, і їм я низько вклоняюся!
Постійні візити до доктора Вебера та його колег надавали мені необхідне керівництво та підтримку на моєму шляху до відновлення здоров’я. Разом вони окреслили чіткий шлях і заохочували мене зосередитися на прислівному світлі в кінці тунелю. Я завжди знав, що вийду з іншого кінця.
Однак я не передбачав фізичної та психічної напруги, пов’язаної з нейропатією. З часом полегшення прийшло; врешті-решт, я більше не боявся сідати, боячись, що потім буде важко підвестися. Але мені довелося свідомо прийняти рішення знову стати щасливим, тому що нейропатія щодня впливала на мій світогляд. Вона навчила мене менше відчувати.
Це зробило мене менш фізично активним, ніж я міг би бути, і це затьмарило моє судження. На щастя, і доктор Вебер, і моя родина змогли прочитати між рядками та підштовхнути мене в правильному напрямку. Ох! Це, мабуть, було непросто.
Наприкінці кожного епізоду «Чарівного шкільного автобуса» всі учні безпечно поверталися до класу, навіть після подорожей кишківником, носовими пазухами та Марсом. Так само і я.
Я повернувся до класу викладати. Чесно кажучи, мені ніколи не доводилося залишати його, і минуло шість років відтоді, як мені видалили пухлину.
Я радий, що пройшов лікування!
Продовжуйте робити те, що ви робите найкраще, і нехай чудові пригоди тривають. До автобуса, всі!
Подробиці можна знайти на сайті: www.statnews.com