В Україні точаться дискусії щодо можливої зміни граничного віку для мобілізації. Нова хвиля обговорень виникла після заяви секретаря парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романа Костенка. З юридичної точки зору, експерти пояснюють, як відбувається перегляд вікових обмежень та чи потрібні для цього зміни до законодавства.
Обговорення щодо зниження граничного віку для мобілізації активізувалося після коментаря Романа Костенка для “Української правди”. Він повідомив, що Генеральний штаб розглядає можливість зміни підходів до мобілізації, зокрема обмеження призову громадян старше 50 або 55 років. Виняток становитимуть військовозобов’язані з дефіцитними або критично важливими для війська спеціальностями.
За словами Костенка, наразі триває обговорення можливих варіантів, і для зниження мобілізаційного віку не обов’язково вносити зміни до закону – достатньо відповідного управлінського рішення. Однак, адвокатка Анастасія Капустинська пояснює різницю між зміною практики мобілізації та зміною віку на законодавчому рівні.
«Генеральний штаб може визначати, які категорії військовозобов’язаних найбільше потрібні для комплектування Збройних Сил. Тобто на практиці може бути прийняте рішення, наприклад, менше залучати до мобілізації чоловіків старше 50 або 55 років, а призивати їх переважно у випадках, коли вони мають дефіцитну чи особливо необхідну військову спеціальність», – зазначає експертка.
Проте, таке рішення не змінює встановлений законом вік військовозобов’язаних. Чоловіки віком 56-59 років залишаються військовозобов’язаними, перебувають на військовому обліку і за законом можуть підлягати мобілізації. Відповідно до Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, граничний вік перебування на військовій службі для більшості військовослужбовців становить 60 років, а для вищого офіцерського складу – 65 років.
Якщо Генеральний штаб змінить підходи до комплектування війська, це означатиме, що чоловіків після певного віку мобілізуватимуть рідше, або лише за наявності дефіцитних спеціальностей. Юридично вони залишатимуться військовозобов’язаними до встановленого законом граничного віку.
«Але щоб, наприклад, офіційно знизити верхню межу з 60 до 55 років, необхідно вже вносити зміни до закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Одного управлінського рішення Генерального штабу для цього недостатньо», – наголошує правчиня.
Законодавчі ініціативи щодо зниження призовного віку
В Україні вже зареєстрований законопроєкт №12222, поданий 18 листопада 2024 року, який пропонує зменшити граничний вік перебування на військовій службі та військовозобов’язаних у запасі з 60 до 55 років. При цьому зберігається можливість добровільно продовжувати службу після досягнення 55 років.
Законопроєкт був включений до порядку денного Верховної Ради 10 лютого 2026 року, але станом на 1 вересня 2026 року його статус – “опрацьовується в комітеті”. Це означає, що він ще не ухвалений, і відповідні зміни до закону не набрали чинності.
Законодавчий процес внесення змін до призовного віку передбачає такі етапи:
- Реєстрація законопроєкту.
- Опрацювання профільним комітетом.
- Розгляд Верховною Радою у першому читанні.
- Підготовка до другого читання з поправками.
- Розгляд Верховною Радою у другому читанні.
- Голосування за закон у цілому.
- Підпис Президента та офіційне опублікування.
Лише після набрання законом чинності можна буде говорити про офіційну зміну мобілізаційного віку.
Наслідки зміни призовного віку
«Просте зниження граничного віку до 55 років може автоматично створити підстави для звільнення зі служби військовослужбовців, які вже досягли цього віку, що потенційно матиме негативні наслідки для укомплектування війська», – попереджає експертка. Тому законодавча норма має бути сформульована так, щоб уникнути масового звільнення чинних військовослужбовців.
Також постає питання можливих ризиків нерівного або дискримінаційного застосування закону, якщо буде створено різний підхід до тих, хто вже мобілізований, і тих, хто ще не проходить службу.
Наразі офіційних змін нижньої межі граничного мобілізаційного віку до 50 чи 55 років немає. Йдеться лише про можливу зміну підходу до мобілізації старших вікових груп. Навіть якщо Генштаб вирішить рідше призивати чоловіків після 50 або 55 років, юридично вони залишатимуться військовозобов’язаними та можуть підлягати мобілізації, доки Верховна Рада не внесе відповідні зміни до законодавства.