Анастасія Ампілогова
Журналістка
55 статей
З 16 липня 2026 року Міністерство цифрової трансформації очолює Оксана Ферчук. До зайняття посади в Мінцифри Ферчук працювала в Міністерстві оборони: розбудовувала IT-сферу у Силах оборони — систему фахівців з цифрових технологій від рівня батальйону до Генерального штабу. Крім того, вона має досвід роботи в різних секторах економіки та бізнесу.
AIN поспілкувався з Оксаною Ферчук про головні завдання Мінцифри, зокрема щодо забезпечення стабільного зв’язку під час блекаутів, підтримки Defense-галузі, команди міністерства, стану проєкту Brave1 та антикорупційної складової цифровізації.
Розкажіть про своє призначення: який досвід, на вашу думку, найбільше стане в пригоді на посаді очільниці Мінцифри.
Насамперед — значний досвід роботи у різних сферах економіки та бізнесу. Перші 10 років моєї професійної діяльності були пов’язані з телекомунікаціями. Наступний етап — робота з супутниковими технологіями: спочатку платне супутникове телебачення, а згодом — телебачення через IP, через інтернет.
Далі був блок досвіду, пов’язаний з логістичними операторами, дистриб’юторами та логістикою загалом.
Після логістики — вісім років роботи в продуктовому IT, де я мала справу з електронним урядомванням, брала участь у реформі та роботі майданчиків Prozorro, займалася створенням сучасної ERP-системи та її впровадженням.
Мій професійний шлях завжди поєднував онлайн та офлайн діяльність. Завжди вважала це своєю перевагою — здатність порівнювати абсолютно різні сфери та застосовувати інструменти з одного напрямку в іншому.
До 2022 року я не планувала працювати на державній службі. Однак щиро переконана, що під час повномасштабної війни професіонали мають спрямовувати свої зусилля, знання та навички на розбудову держави, розвиваючи її, попри складний безпековий контекст та війну.
Чотири роки роботи в Міністерстві оборони — це також досвід, який зараз стане мені в нагоді. Я починаю не з чистого аркуша, а з розумінням функціонування цієї екосистеми. Думаю, що зараз я краще підготовлена до цього завдання [ніж на початку повномасштабної війни].
Оксана Ферчук. Джерело: пресслужба міністерки цифрової трансформаціїПідсумуймо вашу роботу в Міноборони: які ключові досягнення ви можете виділити?
Це розвиток цифрових трансформацій та цифровізації у сфері логістики. Зокрема, робота з кількома системами: цифровізація процесів постачання міжнародної допомоги, обліку міжнародної допомоги, а також повноцінного логістичного обліку та операцій.
Також було впровадження систем у медичному сегменті: медична інформаційна система, електронна первинна медична карта.
За цей період нам вдалося в галузі медицини розвинути екосистему рішень, яка зараз супроводжує наших військових, зокрема і під час поранень.
Далі був значний обсяг робіт, пов’язаних з інформаційними системами та автоматизацією обліку військовослужбовців.
Це система обліку особового складу «Імпульс», її впровадження, розвиток та використання як базового рівня для збору інформації про військових.
І останній великий проєкт — запуск реєстру військовослужбовців, який базується на інформації, зібраній з «Імпульсу». Це дозволить надалі надавати послуги, документи, інформацію військовослужбовцям через «Армію+».
Також варто згадати розвиток цифрових відстрочок у «Резерв+» на основі реєстру військовозобов’язаних «Оберіг». У листопаді 2025 року ми запустили автоматичне продовження відстрочок для тих категорій, чиї підстави держава може підтвердити через реєстри. Людям більше не потрібно повторно подавати документи чи стояти в чергах — система сама перевіряє актуальність підстав та продовжує відстрочку. Це прискорює процес з днів до хвилин і унеможливлює непрозорі дії.
Ключова реформа, яку ми започаткували в Міноборони спільно з Генеральним штабом — впровадження посад CDTO (Chief Digital Transformation Officer) у Міністерстві оборони, Генштабі, а також у всіх командуваннях на оперативному та тактичному рівнях Збройних сил України. На сьогодні близько 2000 посад цифрових офіцерів або посад, відповідальних за цифрову трансформацію, активно залучаються кандидати. Це має прискорити цифровізацію на рівні корпусів, бригад, командувань.
Інструменти цифровізації, крім пришвидшення процесів, мають унеможливити чи принаймні значно знизити корупцію. Я говорила з кількома людьми, які знайомі з вами і вашою роботою. Серед ваших позитивних рис, крім hard skills, вони відзначали абсолютну нетерпимість до корупції.Мінцифра в цьому контексті теж є міністерством, яке менше за інші згадувалося в корупційних скандалах, на відміну від Міноборони з попередніми очільниками. Як ви плануєте надалі зберігати антикорупційне реноме міністерства, забезпечувати прозорість процесів тощо?
Мені здається, що це сутність цифрової трансформації. Оцифровуючи процеси та усуваючи людський фактор, ми, по-перше, спрощуємо їх, а по-друге, зменшуємо ймовірність зловживань.
Тому в самій природі цифрової трансформації, цифровізації сервісів, завжди присутні прозорість та зниження корупційних ризиків.
Мені також дуже приємно, що ви відзначили ці риси — це справді одна з важливих моїх цінностей як особистості.
Тому я впевнена, що буду й надалі втілювати цю цінність у новій команді. Тим більше, що це повністю відповідає мандату та напрямку роботи, за який відповідає Міністерство цифрової трансформації, а тепер і я з командою.
До слова про команду. У вас зараз налагоджена співпраця з колишнім виконувачем обов’язків очільника Мінцифри Олександром Борняковим, який зараз є вашим радником.Він казав, що процес передачі роботи дуже тривалий, оскільки це велике міністерство. Які проєкти ще не закінчені попереднім керівництвом і які ви плануєте завершити до кінця цього року? Що зараз у пріоритеті?
Кількість проєктів є дуже великою. Я не зможу перелічити їх усі. Краще спробую окреслити п’ять пріоритетів.
Ми з командою переглянули стратегічні цілі та визначили ключові пріоритети:
Перший пріоритет — це розвиток та забезпечення стійкості цифрової інфраструктури в осінньо-зимовий період. Це стосується стабільності мобільного зв’язку та можливості його забезпечення навіть в умовах блекауту, або ж забезпечення зв’язку за технологією Direct to Cell навіть за відсутності мобільного покриття.Уже зараз активно плануємо заохочувати українців до підключення xPON, що дозволить їм залишатися на зв’язку, користуватися сервісами та отримувати контент навіть під час блекаутів. Також нам слід думати про сучасні телекомунікаційні сервіси. І тут — 5G. Ви, мабуть, бачили, що ми продовжуємо розвиток і запустили мережу в Бородянці, Києві. Зараз очікуємо запуску в Одесі. Ми працюємо над підготовкою конкурсу на частоти для мобільних операторів. Отже, інфраструктура, її надійність, збереження та сучасний розвиток — надзвичайно важливі.Другий пріоритет — послуги для громадян. Це переважно стосується сервісів у «Дії».Заплановано запуск нових сервісів до кінця поточного року. Є пакет послуг, які заплановані і стартують ще до початку навчального року. Ми хотіли б прискорити цифровізацію та додавати послуги, а до кінця року спробувати запровадити надання послуг у проактивному форматі. Це послуги на базі штучного інтелекту, коли ми знаємо про статус громадянина, знаємо, які послуги йому доступні, і пропонуємо скористатися ними. Це новий перспективний напрямок. Подивимося, наскільки він сподобається українцям та наскільки ми зможемо його активно просувати. Він також теоретично може підвищити швидкість запуску нових сервісів, що також є нашою метою. Адже, за нашою експертною оцінкою, ми виконали завдання цифровізації приблизно на 50%. Тобто ще половина роботи попереду. І хотілося б зробити її швидше.Третій пріоритет — послуги для бізнесу. Тут надзвичайно важливим є напрямок стабільності та розвитку «Дія.City». Вже відбулися перші зустрічі з асоціаціями та їхніми членами. Ми спілкуємося з IT-спільнотою. Основний запит від колег — це стабільність і передбачуваність нашої співпраці. До кінця року заплановано запуск законодавчої бази для проєкту «Дія.City Invest». Ми прагнемо надати можливість спрощеного, прискореного інвестування в нашу екосистему стартапів та активно розвивати цю систему не тільки в Defense-напрямку, але й у напрямку продуктів подвійного призначення (dual use).Четвертий пріоритет — прискорення розробки проєктів та продуктів на базі штучного інтелекту. Ми хотіли б до 2027 року суттєво покращити позиції України в рейтингу готовності до використання послуг штучного інтелекту. Для цього, на мою думку, є всі передумови. Є наша спеціальна суверенна інфраструктура, яка вже налаштована і доступна для використання, зокрема в публічному секторі, для тестування та запуску ШІ-послуг. Є перші послуги, які ми хотіли б почати надавати іншим міністерствам. Наприклад, навчені ШІ-агенти, які спростять та прискорять роботу служби відповідей на запити користувачів. Є інструменти на базі штучного інтелекту, які полегшать нам підготовку та гармонізацію законодавства між нами та Європейським Союзом. Тут очікуємо запуску кількох пілотних проєктів або нових сервісів, які продемонструють, наскільки публічний та комерційний сектори готові до активного використання ШІ-продуктів.П’ятий пріоритет, який історично склався — допомога Силам оборони. Тут є два великі напрямки. Перший — робота та розширення ефективності екосистеми Brave1. Ця робота ведеться у співпраці з Міністерством оборони. Ефективність цієї системи говорить сама за себе: кількість стартапів, продуктів та інвестицій, які залучили наші стартапи після проходження через екосистему Brave1, свідчать про її успішність. Другий напрямок роботи з Силами оборони полягатиме в синхронізації та побудові повністю цифрового шляху. Ми прагнемо, щоб людина від статусу військовозобов’язаного могла прозоро перейти у статус військового в цифровому форматі. Як військовий, за допомогою реєстру, застосунку «Армія+» та інших продуктів, отримувати цифрові послуги — так само, як цивільні громадяни отримують їх через «Дію». Наступне наше завдання — оцифрувати всі дані людини, яка після служби повертається до цивільного життя як ветеран, та передати ці дані до системи Мінветеранів, щоб людина отримувала необхідні послуги та пільги.
Це надзвичайно важливий пріоритет. Я докладатиму максимум зусиль, щоб ця екосистема, цей шлях був реалізований якомога швидше.
Оксана Ферчук. Джерело: пресслужба міністерки цифрової трансформаціїЩодо Brave1. Олександр Борняков приблизно рік тому казав, що кластер може перейти в підпорядкування Міноборони. Який зараз у Brave1 статус?
Brave1 та Український фонд стартапів залишаються під управлінням Міністерства цифрової трансформації.
Робота над Brave1 потребуватиме значної координації з Міністерством оборони та іншими структурами Сил оборони. Тому співпраця буде на найвищому рівні.
Водночас управління, бюджетування — всі ці процеси залишаються за нами, в Мінцифри.
Тут, на мою думку, у нас є вдале рішення. Я попросила Олександра Борнякова залишитися моїм радником, і він погодився. Також ми делегували його від Мінцифри до Наглядової ради Brave1.
На сьогодні Олександр очолив Наглядову раду Brave1, що додатково забезпечить стабільність, розвиток та незмінність вектора співпраці з Міноборони, співпраці з Генеральним штабом для посилення цієї екосистеми, збільшення кількості та покращення якості продуктів, що створюються цією екосистемою.
Як ви зараз комунікуєте з нардепом і головою фінансового комітету ВР Гетманцевим, який критикував низку проєктів Мінцифри?
Ми — IT-спільнота. В IT-спільноті прийнято починати будь-які нові процеси з чистого аркуша.
Ми вже зустрілися з головою податкового комітету [Гетманцевим] та обговорили проєкти, які перебувають у роботі в Міністерстві цифрової трансформації.
Це, безперечно, еАкциз та робота з нормалізації й трансформації сектору грального бізнесу. Ми домовилися про співпрацю в цьому напрямку: будемо координуватися та проводити спільні зустрічі з бізнесом, щоб оцінювати вплив наших трансформацій.
Перша така зустріч щодо проєкту еАкциз уже відбулася на базі Європейської Бізнес Асоціації.
Тому ми налаштовані на співпрацю. Зараз я бачу всі передумови для нормального конструктивного процесу. Сподіваюся, що він продовжиться в такому ж ключі.
Олександр Борняков також зазначав, що ви занурилися у великий масштабний проєкт еАкциз, який починало розробляти ще попереднє керівництво Мінцифри. Розкажіть, будь ласка, які вже є нові напрацювання та чи змінилися дедлайни щодо запуску?
Дійсно, ми одними з перших заглибилися в цей проєкт і провели аналіз його поточного стану.
Проєкт є дуже амбітним і корисним, він об’єднує трансформацію одразу двох галузей економіки — тютюнової та алкогольної промисловості.
Європейський досвід запуску подібних проєктів одразу для двох категорій відсутній. У Європі була трансформована та переведена в цифровий формат лише тютюнова галузь.
Тому ми зараз як країна взяли на себе надзвичайно складні та об’ємні зобов’язання. Обговорили з бізнесом та запропонували податковому комітету перенести терміни впровадження з листопада 2026 року на липень 2027 року.
Ми не просто переносимо дати, а плануватимемо поетапне залучення економічних суб’єктів до тестування продукту, побудови інтеграції з ним, щоб на початку липня вийти на цю реформу з повністю готовим ринковим сегментом.
Нагадаю, що сьогодні в тютюновій та алкогольній промисловості нам потрібно налагодити цифрову взаємодію з 84 000 економічних операторів.
Оператори повинні бути поінформовані про реформу, зареєструватися в системі, протестувати її. Великі компанії повинні інтегрувати свої системи з системою електронного акцизу. І все це вимагає ретельної роботи як онлайн, так і офлайн, і потребує часу.
Тому тут ми домовилися з економічними операторами про створення карти впровадження. Я попросила їхньої допомоги у залученні дистриб’юторів, середніх та малих гравців цього ринку. І разом ми будемо просувати цю реформу до запуску в липні наступного року.
Оксана Ферчук. Джерело: пресслужба міністерки цифрової трансформаціїВи казали про важливість зв’язку. Серед пріоритетів Мінцифри було забезпечення доступу до інтернету та зв’язку під час блекаутів. У яких містах ситуація зараз найгірша? Київ, наприклад, кілька років тому був серед аутсайдерів за поширеністю xPON-провайдерів, хоч це і велике місто. Де ситуація критична і потребує першочергового покращення?
Ситуація в Києві змінюється, але не так швидко, як би нам хотілося. Він не є лідером за поширенням цієї технології, але є лідером за кількістю населення. Тому ми будемо працювати над цим окремо.
Щоб краще розуміти ситуацію з поширенням мереж, ми запланували додати в застосунок «Дія» карту з покриттям, щоб користувачі могли бачити, в яких містах та районах ця технологія вже доступна.
Ми плануємо активно заохочувати українців до переходу на цю технологію вже зараз, у спокійних умовах. Під час реальних блекаутів черги зростають, а можливості операторів з підключення — це фізичний процес — не збільшуються так кардинально.
Тому наше завдання зараз — стимулювати людей до переходу до настання форс-мажорних обставин.
Також складна ситуація з покриттям у містах, що розташовані поблизу лінії фронту. Вони масово зазнають ударів, які пошкоджують оптоволоконні лінії, і потребують додаткової допомоги щодо їх відновлення, щоб населення цих міст і регіонів залишалося на зв’язку.
Це також стало окремим завданням. Ми будемо думати, яким чином забезпечити їх матеріалами для швидкого відновлення, і рекомендуватимемо певні зміни у підході до відновлення таких мереж.
Відреставрувати або полагодити пошкоджену мережу, скажімо, в Івано-Франківську — це одне. А зробити це в Херсоні — зовсім інше. Рівень безпеки різний, можливості різні.
Тому це складне завдання, але його необхідно вирішувати разом із місцевими громадами, а в деяких містах — навіть із військовими.
Часто після зміни керівника або керівниці частково змінюється і команда. Яка зараз ситуація в Мінцифри? Можливо, у вас уже є потенційні кадрові призначення, про які можете говорити? Чи залишається ключова команда?
Ключова команда заступників міністра працює зі мною. Я позитивно вражена професійним рівнем та сфокусованістю команди на конкретних проєктах і завданнях.
Зараз триває період адаптації та налагодження наших щоденних робочих процесів. Тому жодних змін я не планую. Планую продовжувати працювати з командою в ефективному форматі.