На пам’ять про штаб-сержанта Віктора Бриткару (позивний «Монах») Хвилина мовчання 09.08.2026 09:00 Укрінформ
Прикордонник освоїв спеціальність оператора безпілотних авіаційних комплексів
Віктор Бриткару народився 15 липня 1993 року в Одеській області, в селі Любашівка. З-поміж шкільних дисциплін найбільше подобалися математика, історія та географія. Із задоволенням допомагав у навчанні молодшій сестрі.
Із дитинства у хлопця було хобі – риболовля. З сестрою часто проводили змагання: хто зловить більше риби. Батькам Віктор допомагав у догляді за садом.
Розглядав навчання для роботи в мореплавстві. Однак, врешті-решт, обрав інший життєвий шлях.
У 2015 році Віктор Бриткару розпочав військовий вишкіл. Він добровільно вступив до лав Краматорського прикордонного загону, за інформацією Державної прикордонної служби України. Брав участь у бойових діях на сході України під час проведення АТО.
12 грудня 2017 року Віктор Бриткару розпочав військову службу за контрактом у 26-му прикордонному загоні ДПСУ, як зазначається на сайті «Книга пам’яті органів системи МВС». Він пройшов комплексну адаптацію та одразу зарекомендував себе як військовослужбовець, який не уникає складних завдань. Брав участь у посиленні ділянки, закріпленої за підрозділом, ніс вахту на одному з пунктів спостереження.
Згодом Віктор повернувся до цивільного життя. За словами його дружини Анни, він працював у сфері безпеки: займався монтажем систем відеоспостереження та пожежної сигналізації.
У перші дні повномасштабного вторгнення Росії в Україну Віктор без зволікань знову одягнув військову форму, повідомляє Південне регіональне управління Держприкордонслужби України. Спочатку він виконував бойові завдання у складі Одеського прикордонного загону, захищаючи південні кордони країни. Пізніше продовжив службу в підрозділі «Фенікс», де став оператором безпілотних авіаційних комплексів, успішно здійснюючи бойові та спеціальні операції на Харківському напрямку та Костянтинівському на Донеччині.
З 15 січня 2025 року військовослужбовець продовжив службу у Третьому прикордонному загоні. Протягом місяця він виконував бойові завдання у головному відділі безпілотних авіаційних систем. Віктор Бриткару увійшов до складу третього відділу прикордонної служби (тип С) другої прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів, де здійснював бойові вильоти на Харківському напрямку в районі населеного пункту Дворічанське.
Як зазначається у «Книзі пам’яті органів системи МВС», Віктор Бриткару разом із побратимами виконував завдання зі знищення ворожих сил на території країни-агресора. Зокрема, 16 квітня 2025 року в районі населеного пункту Борки Російської Федерації екіпаж БпАК «Vampire», до складу якого входив Віктор Бриткару, виявив та знищив легковий автомобіль, що доставляв боєприпаси до позицій ворога. Внаслідок цього противник втратив боєздатність на цій ділянці.
Через кілька днів, 21 квітня 2025 року, в районі населеного пункту Двулучне РФ екіпаж виявив вантажний автомобіль із продовольством. Точним ударом з БпЛА його було знищено, позбавивши ворога забезпечення.
З 19 травня минулого року прикордонник Віктор Бриткару виконував бойові завдання на Донецькому напрямку. Понад місяць, з 3 червня по 9 липня 2025 року, майстер-сержант Віктор Бриткару виконував бойові завдання в районах населених пунктів Яблунівка та Олександропіль. За цей період він знешкодив 5 військовослужбовців противника, легкий тактичний автомобіль і мотоцикл, а також дві ворожі позиції.
9 липня 2025 року Віктор Бриткару виконував бойове завдання на спостережному посту «Мальборо» в районі населеного пункту Довга Балка Донецької області. По позиції, де ніс чергування прикордонник, ворог завдав удару FPV-дроном. Унаслідок атаки майстер-сержант Віктор Бриткару отримав поранення, несумісні з життям.
Про трагічну втрату повідомила Любашівська громада.
Побратими згадують Віктора як відповідального, надійного та відданого своїй справі воїна, який ніколи не залишав товаришів наодинці з труднощами. Захисника цінували за професіоналізм, людяність, витримку та готовність у будь-який момент підставити плече тим, хто цього потребував.
Віктор Бриткару, чиє життя обірвалося за кілька днів до 32-річчя, відзначався готовністю допомагати іншим, внутрішньою зібраністю та рішучістю. З дитинства брат був доброзичливим, щирим та відповідальним, згадує сестра Анастасія. Особливу цінність для нього мала сім’я.
Віктора Бриткару поховали на Одещині в селі Вишневе, де він провів дитинство і проживав.
Нещодавно медаль «За військову службу», якою нагородили воїна, передали родині полеглого прикордонника, штаб-сержанта Віктора Бриткару. У церемонії взяли участь військовослужбовці Одеського прикордонного загону та представники Пересипської районної адміністрації.
Вічна слава та шана Захиснику!
Джерела інформації та фото: Державна прикордонна служба України, Книга пам’яті органів системи МВС, Любашівська громада, Вільне радіо
Підготовлено Українським національним інформаційним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної пам’яті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Пам’ять Прикордонники Загибель