Без компонентів із Заходу Росія не могла б створювати нові «Іскандери» та «Шахеди» – Власюк 29.07.2026 18:15 Укрінформ
У ракеті «Іскандер», якою агресор 10 липня атакував Київщину, було виявлено понад 140 деталей іноземного походження зі Сполучених Штатів, Швейцарії, Німеччини, Тайваню, Китайської Народної Республіки та Японії. Без відповідних елементів виробництво балістичних ракет державою-агресором стало б нереальним. Про це заявив уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час розмови з журналістами, передає кореспондент Укрінформу. «Це уламки ракети “Іскандер”, якою 10 липня було здійснено удар по Київській області. Йдеться про касетний боєприпас. За результатами аналізу вдалося встановити всю компонентну базу. У ракеті було знайдено понад 140 імпортних комплектуючих, вироблених у США (62), Швейцарії (8), Німеччині (5), Тайвані (4), КНР (2) та Японії (1), а також 36 російських і 11 білоруських деталей», – повідомив він. За його словами, після низки досліджень можна припустити, що ракета була створена нещодавно: «принаймні 20 її деталей виготовлені у 2025 році, що дозволяє датувати її випуск також 2025 роком». «Якби не було доступу до імпортних комплектуючих, Росія, на нашу думку, не змогла б виробляти такі ракети. Китайські компоненти – це окрема тема, але якщо вилучити лише західноєвропейські деталі, це фактично унеможливило б виготовлення цієї ракети. Тому питання виникають не лише до Китаю, а й до інших країн, продукцію виробників яких ми досі знаходимо в російських засобах ураження», – наголосив уповноважений. Серед виявлених елементів – продукція компаній STMicroelectronics та Traco Power зі Швейцарії, від японської компанії Panasonic Semiconductor, а також 62 компоненти американського виробництва від різних виробників. «Значна частка комплектуючих походить зі США. Певною мірою це свідчення якості американської мікроелектроніки. Але, звісно, було б краще, якби вона була недоступною для Росії», – додав Власюк. Він також показав журналістам комплектуючі одного з найновіших зразків БПЛА “Шахед”, виготовленого у квітні. У безпілотнику також були виявлені комплектуючі зі США, Швейцарії, Японії, Німеччини, КНР та Тайваню. «Усі ці знахідки задокументовані. Ми можемо продемонструвати, які комплектуючі з яких саме країн перебувають всередині цих засобів ураження. Знову ж таки, без імпортних компонентів виробництво було б неможливим», – підсумував уповноважений. Аналіз російської балістичної ракети «Орєшнік» засвідчив наявність у її конструкції понад 1100 компонентів, які походять з РФ та Білорусі. «Багато часу зайняло дослідження “Орєшніка”. Адже в одному “Орєшніку” понад 1100 компонентів. Тисяча з них – російські, решта – білоруські. Імпортного, у сенсі західного, там нічого немає. Лише Росія і Білорусь», – сказав він. Водночас, за даними досліджень, виробників ще 174 компонентів поки що не вдалося ідентифікувати. Власюк зазначив, що під час створення цієї ракети використовувалися технології 60-70-х років минулого століття. За його словами, наявність у ній сучасних технологій потребувала б імпортної компонентної бази. «Це не сучасні технології, але надійні, бо вони виконують свою функцію, і тому це дуже небезпечна річ. Ці ракети важко нейтралізувати. Плюс – вони не залежать від імпортних компонентів», – зазначив він. За словами уповноваженого, для протидії виробництву «Орєшніка» насамперед необхідно запровадити санкції проти всіх підприємств-виробників. Наступним кроком має стати повне унеможливлення будь-якої співпраці чи взаємодії з ними. «Тобто – є російський завод, він потрапляє під санкції. Відповідно, для нього стає набагато складніше будь-яка взаємодія з іншими поза Росією бізнесами чи компаніями. Чи можуть вони при цьому стати “річчю в собі” і працювати виключно в межах Росії? Теоретично так. Практично – один завод чи 10 заводів, це можливо, але 100 чи тисяча заводів – це вже неможливо», – пояснив він. Як повідомляв Укрінформ, уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк зазначив, що схвалення нового санкційного законопроєкту у Сенаті США може стати додатковим важелем тиску на Володимира Путіна та спонукати його до реальних мирних переговорів. Безпілотник Ракета Війна Війна з Росією Повітряна атака