«Флеш» пояснив, чому повітряні тривоги іноді «не встигають» за балістикою 15.07.2026 04:29 Укрінформ
В умовах надзвичайно короткого часу польоту балістичної ракети будь-який збій у механізмі передачі даних про пуск може спричинити затримку сповіщення про повітряну небезпеку.
Про це радник міністра оборони Сергій «Флеш» Бескрестнов поінформував у Фейсбуку, як передає Укрінформ.
«Вся інформація щодо пусків або підготовки до них надходить до нас від наших партнерів. Ніхто з нас не має і не повинен мати інформації про їхні методи отримання цих даних, проте нескладно здогадатися, що головним джерелом є супутниковий моніторинг стартових позицій та системи фіксації фактів запуску», – написав він.
Зі слів Бескрестнова, балістична ракета досягає Києва за 2–4 хвилини — цей час є вкрай стислим, тому будь-яка несправність системи може призвести до зволікання з отриманням інформації.
«Жодна система не може бути абсолютно бездоганною, тому збої трапляються, і оповіщення про тривогу може надійти із запізненням», – зазначив експерт.
Також він пояснив ситуації, коли тривогу оголошують, але фактичних пусків не відбувається: «Це пов’язано з тим, що супутники фіксують дії на стартових комплексах, які передують ракетним пускам, проте самі пуски з певних причин можуть не відбутися».
У цьому контексті «Флеш» пригадав про помилкові тривоги, пов’язані з «Орєшніком».
«Це так само означає, що розвідувальні супутники візуально фіксують активність на пусковій установці, але чи буде здійснено запуск, залишається невизначеним», – підсумував радник міністра оборони.
Як інформував Укрінформ, минулої ночі сили протиповітряної оборони знищили п’ять російських балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400, дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 108 безпілотників.
Фото: АрміяInform
Війна Війна з Росією Повітряна тривога Балістичне озброєння