Нове дослідження виявило причини емоційної реакції людей на неточні метеопрогнози.
Незручно, коли скасовуються плани через очікуваний дощ, а натомість світить яскраве сонце. Тепер, завдяки новим науковим даним, вчені нарешті зрозуміли, чому невідповідність прогнозів погоди реальності викликає у людей такі сильні почуття, як повідомляє Daily Mail.
Група дослідників з Університету науки і технологій Поханг зосередилася на вивченні впливу неточностей у метеопрогнозах на громадськість під час тайфуну Ханун — потужного тропічного циклону, який спостерігався в Японії та Кореї у 2023 році.
Аналіз показав, що в регіонах, де кількість опадів була завищена, спостерігалося значне зростання тривожності, занепокоєння та виснаження. Натомість, у місцевостях, де прогнозована кількість опадів виявилася нижчою за фактичну, було зафіксовано сплеск розгубленості та суму.
Ці висновки, ймовірно, не стануть несподіванкою для багатьох, хто відкрито висловлює своє невдоволення неточними прогнозами погоди в соцмережах. Користувачі часто діляться відчуттям розчарування, коли обіцянки сонячних вихідних не справджуються через дощову погоду.
Багато людей по всьому світу щоденно відстежують метеорологічні показники, особливо під час екстремальних погодних явищ, таких як нещодавня спека в Європі. Однак, дотепер залишалося незрозумілим, як саме розбіжність між очікуваннями та дійсністю впливає на емоційний стан людей.
У своєму останньому дослідженні науковці прагнули знайти відповідь на це питання. Команда проаналізувала дані про опади з 613 метеостанцій під час тайфуну Ханун. Крім того, було задіяно штучний інтелект для аналізу понад 43 000 публікацій в інтернеті, зроблених у той період.
Результати дослідження виявили, що на західній частині та в міських районах Корейського півострова кількість опадів частіше переоцінювалася, що призводило до підвищення рівня тривоги, занепокоєння та втоми серед мешканців. На противагу цьому, у східних та південно-східних регіонах, де опади недооцінювалися, спостерігалися прояви розгубленості, збентеження та смутку.
На думку авторів дослідження, отримані результати чітко демонструють, що точність прогнозів є не лише технічним питанням, а й значущим фактором для психологічного комфорту населення. Керівник дослідження, доктор Кару Кім, разом зі своїми колегами, наголошує на важливості не лише покращення точності прогнозів, але й розробки ефективніших стратегій інформування про ризики, які б адекватно передавали інформацію про невизначеність до суспільства, особливо в умовах природних катаклізмів.
Читають зараз: Названо найнебезпечнішу у світі комаху: кого потрібно побоюватися найбільше.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
