Ставлення росіян до війни в Україні зазнало змін протягом останніх місяців. Українські безпілотники завдали ударів по російській нафтовій інфраструктурі, що призвело до дефіциту палива по всій Росії. Таку думку висловив колумніст The Independent Олександр Тітов.
Економічна ситуація в Росії погіршується, а нестача пального, спровокована атаками українських дронів на нафтові об’єкти, стала першим помітним наслідком війни для переважної більшості росіян. Однак, фахівці не вважають, що Кремль стоїть на межі краху за сценарієм, аналогічним до розпаду Радянського Союзу.
Автор статті, який відвідує Росію щорічно від початку повномасштабного вторгнення, відзначає, що за цей період суспільні настрої суттєво трансформувалися.
“У 2022 році пріоритетом було виживання та пристосування до нової реальності санкцій і війни. Протягом наступних кількох років спостерігалася стабілізація та зростання оптимізму щодо здатності економіки до адаптації. Однак, до 2026 року почали лунати прогнози про економічну рецесію, ще до виникнення нинішнього дефіциту палива”, – зазначає Тітов.
За його словами, російська влада змушена підтримувати значні військові витрати, одночасно обмежуючи можливості цивільної економіки. Для боротьби з інфляцією та дефіцитом бюджету, з початку 2026 року було збільшено ПДВ з 20% до 22%, а також підвищено податкове навантаження на малий та середній бізнес.
Під час Петербурзького міжнародного економічного форуму в червні, як зауважує автор, дедалі частіше звучали передбачення, що складний період для російської економіки може тривати щонайменше три роки.
Чому ситуація відрізняється від розпаду СРСР
Автор нагадує, що розпад Радянського Союзу став можливим не лише через економічну кризу, але й завдяки політичним реформам Михайла Горбачова.
Впровадження економічної лібералізації, частково демократичних виборів та передача значної частини повноважень союзним республікам суттєво послабили центральну владу, що зрештою призвело до розпаду держави.
Натомість, сучасна Росія, на думку автора, побудована за зовсім іншою моделлю:
“З 2000 року Володимир Путін здійснює авторитарну консолідацію. Він ослабив крихкі демократичні інститути, які успадкував від свого попередника Єльцина, та посилив контроль над засобами масової інформації.”
Тітов зазначає, що після початку повномасштабної війни Кремль ще більше зміцнив контроль над суспільством. Опозиційні сили були фактично ліквідовані через ув’язнення або еміграцію, а великий бізнес стає дедалі більш залежним від держави.
Чи може економічна криза змінити ситуацію
Попри появу дефіциту пального та черг на автозаправках, експерт не бачить ознак системної кризи, подібної до тієї, що передувала розпаду СРСР.
“Після чотирьох років війни та економічних санкцій повсякденне життя в більшій частині Росії практично не змінилося. Дефіцит палива, що розпочався у червні 2026 року, ймовірно, став першою реальною кризою, яка торкнулася більшості населення з початку війни”, – зазначає автор.
Він додає, що Кремль наразі має ресурси для стабілізації ситуації. Серед можливих кроків – подальше зниження ключової ставки та девальвація рубля для збільшення доходів від експорту енергоносіїв.
Війна залишається головним фактором
Тітов також звертає увагу на те, що виснаження Росії відбувається паралельно з великими викликами для України.
Він зазначає, що українська економіка значною мірою залежить від фінансової підтримки західних партнерів. Після припинення американського фінансування, основним донором став Європейський Союз, який погодився виділити Україні 90 мільярдів євро протягом двох років.
Водночас продовжуються взаємні удари по енергетичній інфраструктурі. На початку липня Росія здійснила масовану атаку на Київ, а Україна відповіла ударами по нафтопереробних підприємствах у Ярославській та Ленінградській областях РФ.
Крім того, автор звертає увагу на проблеми України з запасами ракет для систем Patriot та ризики для енергетичної системи країни напередодні зими.
Чи піде Путін на поступки
Попри економічний тиск, автор не вірить, що Кремль найближчим часом змінить свою політику.
“Економічна напруга присутня, але не на такому рівні, щоб Кремль погодився на повну зміну курсу”, – наголошує Тітов.
На завершення автор доходить висновку, що швидке завершення війни на даний момент малоймовірне:
“Зважаючи на все це, вкрай малоймовірно, що Путін піддасться тиску та виведе війська з України. Оскільки обидві сторони переконані у своїй здатності перемогти, шанси на те, що війна закінчиться найближчим часом, дуже низькі.”
Читають зараз: «Мир через силу»: Трамп у приватній розмові порадив Зеленському діяти «сміливіше».
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
