Від початку 2026 року Росія здійснила щонайменше 25 систематичних нападів на українську логістичну інфраструктуру. Під прицілом опинилися значні розподільчі центри та термінали.
Чи готові роздрібні торговці до нових викликів та чи з’являться порожні полиці у магазинах – у матеріалі РБК-Україна.
Від початку 2026 року в Україні, за даними відкритих джерел, зафіксовано мінімум 25 випадків пошкодження або знищення складської та логістичної інфраструктури внаслідок російських ударів. Це стосується як незначних займань на локальних об’єктах, так і повного руйнування великих дистрибуційних центрів ритейлерів та логістичних операторів.
Хто опинився під ударом
На початку року суттєвих руйнувань зазнали такі великі гравці, як Roshen (логістичний центр у Яготині, збитки перевищили 20 мільйонів доларів) та АТБ (дистрибуційний центр класу “А” площею 37,5 тис. кв. м у Дніпрі). Також приблизно 75% складської інфраструктури втратила компанія “Клевер Сторс” у Луцьку.
Тривожною тенденцією є те, що удари по складській нерухомості все частіше набувають системного, а не поодинокого характеру. Це свідчить про цілеспрямовану кампанію проти логістичних операторів, а не про випадкові влучання.
Наприклад, лише за останні три місяці “Нова пошта” втратила щонайменше вісім об’єктів у різних регіонах – від Луцька та Одещини до Харкова, Запоріжжя, Києва, Дніпра та Сум.
Реакція бізнесу: перехід на регіональні склади
Постійні атаки на логістичну інфраструктуру змушують операторів швидко пристосовуватися до нових реалій. Бізнес зіткнувся з необхідністю мати резервні потужності та дублювати маршрути транспортування.
Більшість постраждалих компаній (АТБ, “Нова пошта”, Euromix) публічно заявили про оперативне перенаправлення поставок саме для уникнення дефіциту продукції у магазинах та затримок у доставці.
Водночас змінився формат самої логістики. Якщо до 2022 року компанії прагнули до економії та мінімізації витрат, то тепер пріоритетом є розподіл ризиків та забезпечення неперервності діяльності. Тому один великий логістичний центр замінюється кількома регіональними складами, навіть якщо це призводить до додаткових витрат.
“Замість того, щоб зберігати все в Києві, як це було до 2022 року, вони один великий склад ділять на різні регіони: тепер у них є, наприклад, менший склад у Києві, склад у Львові та, наприклад, у Дніпрі”, – зазначає комерційний директор девелоперської компанії Alterra Group Геннадій Гриненко у коментарі РБК-Україна.
Такий підхід сприяє оперативному реагуванню на безпекові ризики, з якими українському бізнесу, на жаль, доводиться стикатися щодня.
Читають зараз: Черги та ліміти на АЗС: Росію накрила бензинова криза, – BBC.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
