Глобальні продовольчі ціни вже демонструють зростання, а спека разом із явищем Ель-Ніньйо погіршують прогнози врожайності. Тим часом, в Україні очікується відносно непоганий урожай. Проте, це не гарантує відсутність зростання цін на продукти. Таке попередження висловив економіст, виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Анатолій Амелін. Тому “Фокус” досліджував, чи слід українцям готуватися до нової хвилі подорожчання харчових продуктів.
Світові ціни на продукти знову зростають
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), у травні 2026 року індекс світових цін на продовольство сягнув 130,8 пункту. Цей показник практично не змінився порівняно з попереднім місяцем, але перевищує торішній показник на 2,9%.
Найбільше занепокоєння викликає ситуація на ринку зернових. FAO зазначає, що світові ціни на пшеницю зростають уже четвертий місяць поспіль. Це зумовлено очікуваннями зниження врожаїв у ключових країнах-експортерах, зокрема у США, Європейському Союзі та Росії, а також зростанням вартості пального та добрив.
Водночас, лише за травень ціни на цукор зросли на 7,5%, досягнувши найвищого рівня з жовтня 2025 року. Організація пояснює це побоюваннями щодо можливого негативного впливу кліматичного явища Ель-Ніньйо на врожаї цукрової тростини в Індії та Таїланді.
Також спостерігається подорожчання рису, окремих видів м’яса, а соняшникова олія залишається дорогою через обмежену пропозицію, зокрема з України.
“FAO оцінює світовий урожай пшениці 2026 року в 820 мільйонів тонн, що на 1,7% менше, ніж торік. Спека та посуха впливають на ЄС, США та Росію. Це відбувається на фоні вже перегрітого ринку: війна в Перській затоці, високі ціни на газ, дорогі добрива, заблокована Ормузька протока. Ель-Ніньйо є тут не першою іскрою, а другою, що падає у вже сухий ліс”, — пояснює Амелін.
Чому всі говорять про Ель-Ніньйо
Експерти дійсно називають кліматичне явище Ель-Ніньйо одним із головних ризиків для світового продовольчого ринку цього року, оскільки воно змінює погодні умови в багатьох регіонах світу.
Дослідження економістів Пола Кешина, Каміара Мохаддеса та Мехді Раїссі показує, що Ель-Ніньо відповідає приблизно за 20% коливань світових цін на сировину. Автори також дійшли висновку, що сильні прояви цього явища можуть підвищувати ціни на сировинні товари приблизно на 3-4%, одночасно прискорюючи інфляцію в багатьох країнах.
У дослідженні наголошується, що погодні аномалії не лише безпосередньо впливають на врожаї, а й запускають ланцюгову реакцію через світову торгівлю, транспорт та енергетичні ринки.
Європа ризикує втратити частину врожаю
Додатковим фактором залишається погіршення прогнозів щодо врожаю в Європі.
Згідно з прогнозом Європейської комісії (Short-term outlook for EU agricultural markets), виробництво зернових у ЄС у сезоні 2026-2027 рр. очікується на рівні близько 278 мільйонів тонн, що приблизно на 3,2% менше, ніж роком раніше. Виробництво м’якої пшениці прогнозується на 6,2% нижчим за торішній рівень.
При цьому прогноз було зроблено ще до рекордної хвилі спеки, яка накрила Західну Європу наприкінці червня — на початку липня. Якщо високі температури збережуться, врожайність окремих культур може виявитися нижчою за поточні оцінки.
Виробництво зерна в ЄС у 2026/27 маркетинговому році прогнозується на рівні 278 мільйонів тонн, що на 3,2% менше, ніж торік, а виробництво пшениці — на 6,2% менше. І це прогноз, зроблений “за умови нормальної погоди до кінця сезону”. Та сама червнева спека, про яку ви читаєте в новинах, у цих цифрах ще не врахована. Тобто, ситуація буде гіршою.
Україна поки що виглядає краще
Попри несприятливу глобальну ситуацію, в Україні поки що не очікують катастрофічного падіння врожаю.
Економіст зазначає, що цьогорічні прогнози залишаються досить оптимістичними.
“Наш урожай 2026 року — пристойний. Українська зернова асоціація прогнозує 83,6 мільйона тонн зерна та олійних культур проти 80 мільйонів торік. Урожай кукурудзи навіть кращий, ніж торік, завдяки погоді, а соняшнику — плюс 20%”, — написав він.
А тепер сюрприз для тих, хто чекав на апокаліпсис вдома. Наш урожай 2026 року пристойний.
Згідно з прогнозом Української зернової асоціації, загальний урожай зернових та олійних культур у 2026 році може зрости до 83,6 мільйона тонн, тоді як минулого року він становив близько 80 мільйонів тонн.
Прогноз урожаю УЗАПшениця — 22,5 мільйона тонн; прогноз — 22,8 мільйона тонн;Кукурудза — 31,1 мільйона тонн, прогноз — 32,1 мільйона тонн;Ячмінь — 4,9 мільйона тонн; прогноз — 5,2 мільйона тонн;Соняшник — 11,1 мільйона тонн; прогноз — 13,3 мільйона тонн;Соя — 5,0 мільйона тонн; прогноз — 4,9 мільйона тонн.
Якщо такий сценарій реалізується, експорт зернових та олійних може зрости до 50,8 мільйона тонн порівняно з приблизно 42,3 мільйона тонн у поточному сезоні.
Втім, самі аграрії наголошують: цей прогноз можливий лише за умови стабільної логістики.
“Наш головний ризик — не Тихий океан, а логістика Чорного моря та нові квоти ЄС, які обмежують експорт”, — підкреслив Амелін.
Мінекономіки оцінює ситуацію стриманіше
Водночас Міністерство економіки, торговель та сільського господарства демонструє дещо обережніший підхід.
Перший заступник міністра Тарас Висоцький прогнозує врожай зернових на рівні 60,4 мільйона тонн, що приблизно на 1% менше, ніж торік.
За його словами, найбільші ризики наразі пов’язані саме з кукурудзою.
“Погодні ризики зараз стосуються кукурудзи, оскільки ця культура найбільше залежить від термінів посіву, температурного режиму та рівня вологи під час вегетації”, — зазначив Висоцький.
Ще одним фактором стала холодна та дощова весна.
“Цьогорічна весняна посівна кампанія проходить складніше через холодну весну та перезволоження ґрунтів, що призвело до затримки посіву пізніх культур”, — пояснив він.
Водночас він наголосив, що прогноз щодо пшениці та ячменю залишається достатнім для забезпечення продовольчого балансу країни.
Чому продукти все одно дорожчатимуть
Навіть якщо український урожай буде добрим, уникнути впливу світових тенденцій навряд чи вдасться.
Згідно з прогнозом Світового банку, у базовому сценарії ціни на продовольство цього року можуть зрости приблизно на 2%. Водночас загальний індекс сировинних товарів прогнозується на 16% вищим, а вартість добрив — майже на 31% дорожчою.
Анатолій Амелін вважає, що для українців такий сценарій буде відчутнішим, ніж для мешканців багатших країн.
“Для нас це болючіше, ніж для німця. Чим більша частка їжі в споживчому кошику, тим сильніше відчувається удар”, — зазначає економіст.
За його словами, наслідки можуть проявитися не одразу.
“Національний банк України не зможе так вільно знижувати ставку, як хотілося б: імпортована продовольча інфляція надійде з запізненням у пів року-рік”, — прогнозує Амелін.
Де Україна може навіть виграти
Попри ризики для споживачів, для аграрного сектору ситуація може мати й позитивний бік.
“Як великий експортер зерна та соняшнику, на дорожчій їжі ми скоріше в плюсі — вища світова ціна означає вищу експортну виручку”, — зазначає Амелін.
Водночас ключовою умовою залишається можливість безперешкодно вивозити врожай.
У матеріалі галузевого видання Grain Central звертають увагу, що російські удари по чорноморських портах, залізниці та енергетичній інфраструктурі залишаються головною загрозою для українського експорту. Якщо логістика погіршиться, фермери можуть зіткнутися зі зниженням внутрішніх цін через накопичення великих запасів зерна, а економіка — втратити значну частину валютної виручки.
Що чекає на українців
Наразі підстав говорити про різкий стрибок цін на продукти в Україні немає. Однак світовий ринок уже входить у період підвищеної турбулентності. Адже дорожчають зернові, цукор, добрива та енергоносії, а погодні ризики лише посилюються.
За словами експерта, для України ключовим фактором залишатиметься не лише власний урожай, а й можливість безперешкодно експортувати його через чорноморські порти. Саме від цього залежатиме, чи зможе країна скористатися високими світовими цінами, чи натомість зіткнеться з новими економічними викликами.
Читають зараз: Світ має готуватися до сплеску екстремальних погодних явищ, – Politico.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
