Держави-члени НАТО планують висловити підтримку Україні, проте напередодні саміту в Парижі досі не досягли консенсусу щодо тривалості цієї допомоги, як інформує Frankfurter Allgemeine.
Видання зазначає, що за кілька днів до наступного тижневого саміту, що відбудеться в Анкарі, учасники НАТО все ще не можуть домовитися про часові рамки та конкретний обсяг їхньої військової підтримки для України.
Хоча під час голосування послів НАТО щодо фінальної декларації саміту у вівторок у Брюсселі було схвалено формулювання, за яким союзники НАТО зобов’язуються виділити “70 мільярдів євро на військове оснащення, підтримку та навчання для України до 2026 року”.
Однак, згідно з даними газети, отриманими з дипломатичних джерел, обізнаних з ходом переговорів, щодо другої частини зобов’язання, яка визначає стабільність допомоги, все ще спостерігається певний спротив.
“Вона мала б підтверджувати суверенні зобов’язання союзників “зберегти щонайменше аналогічний рівень до 2027 року””, – цитує статтю видання.
Проте, за словами дипломатів, Італія виступає проти довгострокового зобов’язання з прив’язкою до 2027 року.
З цієї причини дане формулювання наразі залишається в дужках. Тому на четвер заплановано черговий раунд перемовин послів НАТО, щоб вирішити це питання перед самітом.
При цьому, саме таке закріплення обіцянки про надання допомоги Україні стало б для багатьох партнерів по НАТО суттєвим кроком вперед у цій заяві, за що останнім часом активно виступав і Берлін.
У будь-якому разі, чіткого механізму розподілу цих витрат не буде. Крім того, не всі анонсовані кошти є новими.
Видання зазначає, що сума в 70 мільярдів євро на рік ґрунтується не на аналізі військових потреб, а на простому розрахунку.
“Вона включає 30 мільярдів євро з кредиту Європейського Союзу для України. Решта 40 мільярдів євро відповідають зобов’язанням, ухваленим на саміті у Вашингтоні у 2024 році”, – пояснюється в публікації.
Варто зазначити, що якби вдалося реалізувати план щодо зобов’язання у фінальній декларації досягти “порівнянного рівня” також у 2027 році, загальна сума сягнула б 140 мільярдів.
У підсумковій заяві 2024 року союзники висловили намір “надати Україні мінімальне базове фінансування у розмірі 40 мільярдів євро протягом наступного року”. Тоді це стосувалося всіх членів альянсу, включаючи США.
Фактично, з середини 2024 до середини 2025 року союзники надали Україні військову допомогу на суму понад 50 мільярдів євро, з яких 40% припадало на США.
Проте, новий уряд під керівництвом президента Дональда Трампа дійсно ухвалив рішення повністю припинити цю допомогу – через що Європа та Канада мусили взяти на себе всю відповідальність.
На тлі цього, те, що знову можна назвати мінімальною сумою, є певним зрушенням вперед. Ще більш чітким сигналом було б укладення угоди на два роки.
Видання поділилося, що навесні генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримав пропозицію Естонії виділити 0,25% ВВП на військову підтримку України. Якщо не враховувати США, це дало б щорічну суму близько 60 мільярдів євро – на додаток до позики ЄС для України.
Однак ця ініціатива зустріла рішучий опір з боку таких країн, як Франція, Італія та Іспанія, внески яких значно нижчі за цей поріг. Ці країни наголошували, що, зрештою, вони вже беруть пропорційну участь у наданні позики Україні.
Основна частина цих коштів припадає на Німеччину, яка планує зробити внесок у 11,5 мільярда євро, а також на Велику Британію, Данію, Нідерланди та Швецію.
Хоча значна частина з 40 мільярдів євро на цей рік буде сформована за рахунок вже схваленої двосторонньої допомоги, все ж близько восьми-десяти мільярдів мають надійти до Києва у вигляді нових коштів, як зазначають у Берліні. Там розраховують, що завдяки зобов’язанням та закріпленню обіцянок у фінальній декларації стане зрозуміліше, хто і скільки зрештою надасть. Наприклад, завдяки звітам Рютте з цього приводу.
“Вже зараз Канада та європейські союзники несуть 98 відсотків фінансових зобов’язань щодо військових видатків. Ми прагнемо і мусимо докласти ще більше зусиль, щоб гарантувати Україні військову підтримку не лише цього року, а й наступного року принаймні в тому ж обсязі. Підтримка, яка змусить Путіна нарешті усвідомити, що Україна має більше витримки, що настав час нарешті сісти за стіл переговорів”, – заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоханн Вадефуль під час візиту до Вашингтона.
Згідно з інформацією газети, у проекті заяви саміту також міститься речення: “Україна сприяє трансатлантичній безпеці”. Європейцям не вдалося домогтися від США включення до тексту більш конкретних формулювань, які, наприклад, підкреслили б екзистенційний зв’язок безпеки України з безпекою Європи.
Читають зараз: Масштабний пакет на 70 мільярдів євро: стало відомо, яке стратегічне рішення для України готує НАТО.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
