Протягом першого кварталу 2026 року спостерігалося помітне уповільнення попиту на нерухомість в Україні, спричинене наслідками російських атак на енергетичні об’єкти та зростанням вартості житла. Водночас забудовники стали активніше розпочинати нові проєкти, хоча здебільшого все ще фінансують їх власними коштами. Ця інформація міститься у звіті Національного банку України щодо фінансової стабільності.
Попит просів після відновлення активності
Після відновлення активності наприкінці 2025 року, ринок житла в першому кварталі 2026-го демонстрував спадну динаміку – кількість угод купівлі-продажу значно зменшилася.
Національний банк України пояснює це наслідками російських нападів на енергетичну інфраструктуру, збоями в електро- та теплопостачанні, руйнуванням ключових об’єктів, а також подорожчанням житла через знецінення гривні.
«Перший квартал ознаменувався двома протилежними тенденціями. З одного боку, попит на житло суттєво сповільнився, що ми пов’язуємо з триваючим енергетичним терором з боку Росії та руйнуванням інфраструктури. З іншого боку, тривале зростання активності на ринку нерухомості у 2025–2026 роках вже позначилося на активізації будівництва», – зазначила директорка Департаменту фінансової стабільності НБУ Первін Дадашова.
Незважаючи на квартальне падіння, загалом за останні чотири квартали кількість угод купівлі-продажу житла перевищила показники попереднього року на 11%.
Найбільш активними покупцями житла залишаються мешканці Києва, Київської, Львівської, Дніпропетровської та Харківської областей – на ці регіони припадає майже половина всіх угод.
При цьому інвестиційний попит у більшості регіонів залишається низьким через значні безпекові ризики.
Пропозиція зростає попри слабший попит
Натомість будівельний сектор демонструє ознаки пожвавлення.
У другій половині 2025 року площа новобудов, будівництво яких було розпочато, зросла приблизно в 1,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року. У Києві цей показник збільшився більш ніж удвічі.
Крім того, після отримання 2,56 млрд грн з міського бюджету, компанія «Київміськбуд» відновила завершення будівництва шести житлових комплексів у столиці.
Водночас, девелопери переважно використовують власні кошти. Банки, як зазначають у НБУ, поки що неохоче надають кредити на будівництво через високі ризики та недостатньо ефективні механізми контролю за використанням фінансів.
Ціни продовжують зростати
Після періоду стагнації, ринок житла знову почав дорожчати.
Основними чинниками стали девальвація національної валюти, що автоматично підвищило ціни в гривневому еквіваленті, та зростання собівартості будівельних робіт. Зокрема, НБУ відзначає значне збільшення витрат через подорожчання пального.
Ринок реагує неоднорідно: на первинному ринку ціни зростали приблизно пропорційно до темпів девальвації, тоді як на вторинному – більш динамічно, приблизно на 5–10 відсоткових пунктів. Найбільше зростання цін було зафіксовано у західних регіонах.
Динаміка цін в оголошеннях загалом відповідає фактичним угодам, а регіональні відмінності залишаються незначними.
Окремо регулятор відзначає оновлення підходів до оцінки ринку: у травні 2026 року Держстат удосконалив методологію розрахунку індексів цін на житлову нерухомість, наблизивши її до європейських стандартів. Нові індекси охоплюють усю територію України та включають як квартири, так і індивідуальні будинки, а частина даних формується на основі інформації з онлайн-оголошень.
У НБУ зазначають, що порівнюють ці індекси з даними про фактичні угоди. Раніше між ними спостерігалися розбіжності через різну структуру об’єктів, однак у першому кварталі 2026 року ці відхилення були мінімальними.
Незважаючи на зростання цін, житло залишається відносно доступним у довгостроковій історичній перспективі. Це підтверджується показниками співвідношення «ціна до доходу» та «ціна до орендної плати», які залишаються нижчими за середні багаторічні показники.
«Придбання нерухомості залишається історично вигідним. Співвідношення ціни до орендної плати, а також ціни до доходу перебуває на історично низьких рівнях. Передумови для відновлення ринку та нарощення його активності зберігаються», – підкреслила Первін Дадашова.
Іпотечне кредитування залишається вузьким місцем ринку
Національний банк наголошує: без проведення реформ іпотечний ринок не зможе стати стимулом для розвитку житлового сектору.
Серед ключових кроків – впровадження ескроу-рахунків, створення фонду гарантування будівництва, посилення контролю за цільовим використанням коштів у проєктах та розширення доступу банків до фінансування як фізичних осіб, так і забудовників.
Фактично, наразі іпотечне кредитування обмежене державними програмами, а ринкове кредитування майже не функціонує.
Регулятор підкреслює, що реалізація Стратегії розвитку іпотечного кредитування є надзвичайно важливою, оскільки зі зниженням воєнних ризиків попит на житло може суттєво зрости, і ринок має бути підготовленим для його задоволення.
Читають зараз: Дрони вдарили по хімзаводу “Азот” у Новомосковську: на об’єкті сильна пожежа та змогла.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
