
Вимога президента Володимира Зеленського щодо демонтажу ретрансляторів у Білорусі ставить самопроголошеного лідера цієї країни Олександра Лукашенка перед складним вибором між залежністю від РФ та потенційними наслідками з боку України. Таку думку висловив військовий аналітик, колишній співробітник СБУ Іван Ступак в ефірі Radio NV.
“Лукашенко, здається, вперше опинився в такому складному становищі. З одного боку, він надзвичайно залежить від Російської Федерації. За різними оцінками, майже 70% білоруської економіки контролюється РФ. Це означає, що Росія має повний контроль і може будь-якої миті натиснути на кнопку і перекрити все – від нафтопереробних заводів до величезної кількості підприємств, що фінансуються РФ. Навіть оборонно-промисловий комплекс включає 200-250 підприємств, які працюють на російський ВПК на території Білорусі. Вони отримують замовлення, реальні кошти, що створює робочі місця”, – зазначив Ступак.
З іншого боку, підкреслює експерт, для Білорусі важливо підтримувати розвиток відносин зі Сполученими Штатами, зокрема щодо зняття санкцій з Мінська.
“Американці зняли санкції з компанії “Белавіа”, з компанії “Белкалій”. Також американці скасували санкції з кількох білоруських банків, щоб вони могли здійснювати доларові операції. І тут втручається Зеленський, висуваючи такий ультиматум, змушуючи Лукашенка обирати: або Російська Федерація, або буде якась відповідь з нашого боку, і так далі за сценарієм”, – додав Ступак.
Він зауважив, що у випадку, якщо Лукашенко не прийме пропозицію України, Київ залишає за собою право знищити зазначені ретранслятори у спосіб, який вважатиме за необхідний. За словами експерта, існують два варіанти реалізації цього ультиматуму.
“Перший – фізично атакувати їх. Але тут є ризик для нас. Якщо ми атакуємо територію Республіки Білорусь, ми одразу з великою ймовірністю перетворюємося на агресорів. Як би ми це не обґрунтовували. Ми можемо мати проблеми з європейськими партнерами, з поляками, хоча здавалося б, куди ще гірше, але може бути ще гірше, і з іншими країнами. Або знищити їх дистанційно, як ми робили раніше, використовуючи програмно-апаратні методи, кібератаки через мережі. Ми вже приблизно взимку 2026 року так само їх знешкоджували”, – пояснив Ступак.
Читають зараз: Лукашенко назвав «трепнею» заяву про українські цілі в Білорусі і в черговий раз пригрозив ударом по Києву.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →

