Збройний конфлікт в Україні часто зіставляють із Першою світовою війною через жорстокі піхотні атаки та значні втрати. Однак, думка про те, що він може за певними показниками перевершити настільки тривалий і кривавий конфлікт, на який сподівалися французькі солдати, вважаючи його “останнім з останніх”, ще нещодавно здавалася неймовірною.
Саме це й сталося. Тривалість війни в Україні, яка триває вже 1569 днів, тобто понад чотири роки й три місяці, тепер перевищила термін Першої світової війни, як зазначає The New York Times.
Коли кремлівський лідер Володимир Путін у лютому 2022 року розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, він очікував швидкого падіння країни. Після того, як Україна успішно відбила перші атаки, і конфлікт переріс у війну на виснаження, навіть багато хто з учасників бойових дій не могли уявити, що він затягнеться на такий тривалий термін.
“Я припускав, можливо, два-три роки – і політики знайдуть якесь рішення”, – поділився український військовий, який з міркувань безпеки побажав назвати лише свій позивний – Франція, як відзнаку своєї служби у Французькому іноземному легіоні. Але війна не припиняється, і на тлі заморожених мирних переговорів, її завершення не видно, зауважує видання.
Згідно з опитуваннями, приблизно половина українців вважають, що конфлікт не завершиться до наступного року, що наблизить його до тривалості Другої світової війни, яка тривала шість років. Хоча багато українців вказують, що нинішня війна фактично розпочалася у 2014 році з окупацією Криму російськими військами.
Паралелі з двома світовими війнами мають свої межі
Глобальний масштаб тих конфліктів, з численними фронтами та арміями, робить порівняння щодо втрат та вогневої потужності вельми умовними. До того ж, Україна як незалежна держава не існувала під час Першої світової війни. Проте, війна в Україні, як і Перша світова, ймовірно, увійде до числа найвизначніших конфліктів сучасної європейської історії, на думку українського історика Ярослава Грицака.
Обидва конфлікти трансформували геополітичний ландшафт Європи, призвівши до переформатування військових альянсів та значного зростання оборонних витрат, небаченого протягом десятиліть. Військові експерти також відзначають, що обидва конфлікти змінили природу ведення війни завдяки впровадженню нових технологій: століття тому це були літаки та танки, сьогодні – безпілотники в повітрі, на морі та на суші. В обох випадках технологічний прогрес лише посилював жорстокість війни для людей.
“Багато в чому ця війна в Україні є найбільш схожою на Першу світову”, – зазначив Мішель Гойя, колишній французький полковник і військовий історик.
Порівняння починається з початкового етапу обох воєн
У 1914 році німецькі війська здійснили стрімкий наступ на Париж, розраховуючи на швидку перемогу. Російські сили мали аналогічну мету, коли у 2022 році рушили на Київ. В обох випадках наступаючі армії були близькі до досягнення своїх цілей, але врешті-решт були відкинуті.
Згодом обидва конфлікти перейшли в стадію переважно позиційних боїв вздовж практично нерухомої лінії фронту. Коли наприкінці 2022 року солдати на українському полі бою облаштовували окопи та укриття, історики назвали це поверненням до окопної війни, що нагадує Першу світову.
Кадри з окопів на сході України вражаюче нагадували ті, що були зафіксовані на північних фронтах Франції сто років тому. Українські та російські війська нерідко розділяли лише кількасот метрів – іноді настільки близько, що вони могли бачити один одного. Штурми розпочиналися з інтенсивних артилерійських обстрілів, щоб притиснути противника, після чого слідували атаки піхотних груп на ворожі позиції.
“Загалом, коли фронт стає статичним, ви повертаєтеся до часів Першої світової”, – пояснив Гойя. Він додав, що в обох випадках саме інтенсивність артилерійського вогню змушувала армії шукати притулок в окопах. “Ти зариваєшся в землю, щоб вижити”, – пояснив він.
Пізніше в Україні ця тактика змінилася з появою нового виду озброєнь – дронів. Відкриті системи окопів стали небезпечними: дрони безперервно контролюють поле бою і завдають точніших ударів, ніж артилерійські снаряди.
Тепер виживання залежить від інших факторів
Від того, наскільки глибоко та непомітно вдалося сховатися. Замість розгалужених окопних систем, війська використовують невеликі бліндажі для кількох осіб. Такі укриття важко виявити з повітря, і вони досить глибокі, щоб витримати удар. Солдат, який діє самостійно, часто облаштовує позицію, що лише трохи перевищує розміри одиночного окопу.
“В таких умовах ті, хто вміє копати, виживають довше і залишаються в більшій безпеці”, – сказав український військовий з позивним Франція.
Зі зростанням домінування дронів на полі бою, протистояння в стилі Першої світової війни з вузькою нейтральною смугою поступилося місцем широкій зоні бойових дій, насиченій бліндажами. У цій “зоні ураження” будь-який рух миттєво фіксується дронами.
Масові піхотні штурми, характерні для минулого століття, під постійним наглядом дронів стали практично неможливими. Їх замінили атаки невеликих груп, що складаються з одного-двох бійців.
Танки, вперше використані в 1916 році, ще на початку війни в Україні залишалися потужною зброєю. Зараз їх застосування обмежене: через свої розміри вони стають легкою мішенню для дронів, хоча частина техніки була модернізована захисними металевими конструкціями (“мангалами”).
Масштаб руйнувань виглядає вражаюче схожим
На українських командних пунктах поблизу лінії фронту, прямі трансляції з розвідувальних дронів демонструють картини, що нагадують поля битв часів Першої світової: пошкоджені дерева, зруйновані будівлі та поля, виорані вирвами від снарядів.
Порівнювати втрати складно, враховуючи величезну різницю в масштабах двох конфліктів. Століття тому мільйони солдатів брали участь у бойових діях на численних фронтах по всій Європі. Сьогодні кількість задіяних сил вимірюється сотнями тисяч. Під час Першої світової загинуло приблизно дев’ять-одинадцять мільйонів військових, тоді як в Україні, за даними журналістів, на сьогоднішній день загинуло близько півмільйона осіб.
Проте, військові аналітики та посадовці, зокрема адмірал П’єр Вандьє, керівник трансформації НАТО, стверджують, що дрони зробили українське поле бою настільки ж смертоносним, як і в Першій світовій війні. Адмірал Вандьє висловив це порівняння після візиту в Україну цієї весни.
Бойові дії в Україні настільки виснажливі, що російський наступ часом відбувався повільніше, ніж у деяких найбільш тривалих битвах Першої світової.
Наприклад, просування російських військ у напрямку Покровська в середньому становило близько 70 метрів на добу: це повільніше, ніж під час кривавої битви на Соммі в роки Першої світової. Такий висновок зробили аналітики Центру стратегічних та міжнародних досліджень – аналітичного центру у Вашингтоні.
Питання в тому, чи зможе одна зі сторін зламати позиційний тупик
У Першій світовій війні союзники здобули перемогу, поєднуючи економічний тиск на Німеччину через жорстку морську блокаду з військовим тиском через безперервні наступальні операції. У стратегії України щодо завершення війни спостерігається певна схожість із цим підходом.
Удари дронів по російській нафтовій інфраструктурі, яка є основою її економіки, спрямовані на підрив здатності Москви фінансувати війну. Києву не вистачає людських ресурсів для масштабних наступальних дій у стилі Першої світової, проте він наситив поле бою малими ударними дронами, сподіваючись завдати російській армії невідновних втрат.
“Це Перша світова війна, але з дронами”, – підсумував історик Грицак.
Читають зараз: Заголовки замість миру: експерти пояснили, чому «парадні перемир’я» Трампа не працюють на фронті.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
