
В Україні посилюється контроль за використанням медичних інформаційних систем сімейними лікарями. Відтепер вони не мають права надавати облікові дані для доступу до системи своїм медсестрам або контактувати з хворими без попереднього офіційного запису. У відповідному міністерстві це мотивують посиленням захищеності персональних даних та кіберзахисту, повідомляє ТСН.
Нові вимоги відвідування у сімейного лікаря: що говорять медичні працівники
Сімейна лікарка, пані Тетяна, констатує, що лікарська спільнота дещо хвилюється. З сьогоднішнього дня вона особисто відповідає за кібербезпеку, використовуючи свій особистий профіль в МІС. Надання паролів, залишення системи увімкненою чи дозвіл медсестрі вносити відомості — відтепер категорично заборонено. Хоча ще вчора вони працювали у звичній співпраці: лікар оглядає пацієнта, а медсестра одночасно «працює» на комп’ютері, оформлюючи документи.
Тетяна Криворучек, лікар загальної практики, сімейний лікар: «Навантаження стає більшим. Раніше медсестра могла оформити скерування, виписати рецепт. Я могла оглядати наступного пацієнта. Тепер, поки я не завершу всі необхідні дії з одним пацієнтом, я не можу перейти до іншого».
Це автоматично збільшує тривалість прийому та подовжує чергу біля кабінету. Раніше медсестри брали на себе всю технічну роботу, але в НСЗУ підкреслюють: така діяльність була неправомірною.
Наталя Гусак, очільниця Національної служби здоров’я України (НСЗУ): «Там відсутня технічна рутинна робота в інформаційних системах. Кожен етап у системі пов’язаний з компетенцією саме сімейного лікаря, і, відповідно, працювати в системі може лише сімейний лікар. Оскільки він особисто відповідає за всі дії в електронній інформаційній системі».
Складність із записом: електронне направлення по телефону більше не надається
Будь-який контакт лікаря з пацієнтом тепер повинен бути чітко зафіксований в системі через офіційний талон.
Ірина Маркевич, журналістка ТСН: «З сьогоднішнього дня неможлива ситуація, коли ви телефонуєте своєму сімейному лікарю та просите електронне скерування до вузького спеціаліста, щоб вам його передали віддалено. Тепер обов’язково потрібно офіційно записатися на консультацію в електронній системі і лише потім розпочинати спілкування з сімейним лікарем».
Саме обговорення чи консультація можуть залишатися дистанційними (телефоном або через месенджери) — у цьому немає проблем, пояснюють керівники амбулаторій. Але головна умова — під це обговорення у лікаря в системі повинен бути відкритий офіційний електронний запис на цей день.
Дисбаланси системи та нестача вузьких спеціалістів
Ще більш складна ситуація на вторинній ланці — у кардіологів, неврологів або травматологів, яких критично не вистачає.
Пані Валентина намагалася потрапити до травматолога: «Від запису до візиту до травматолога скільки часу мине? Місяць. До того, що я хочу лікаря — у нього завжди багато людей».
У НСЗУ акцентують: пацієнт не може приходити до терапевта та категорично вимагати скерування до вузького спеціаліста. Це рішення ухвалює виключно сімейний лікар після збору анамнезу. Якщо причин недостатньо — він повинен лікувати пацієнта самостійно. Для цього реформа й створювалася.
Ірина Волошина, доктор медичних наук, професорка кафедри сімейної медицини Запорізького державного університету: «У всьому цивілізованому світі система саме так і влаштована, що 8 із 10 проблем повинні вирішувати на первинній ланці. А у нас і дійсно спостерігається дисбаланс: коли голова заболіла — мені до невролога. До чого тут невролог? Сімейний лікар може з цим абсолютно впоратися».
Очільниця НСЗУ додає, що зараз ведеться суворий контроль того, як лікарі використовують спеціалізовану ланку як «додатковий буфер» чи страховку для перевірки власних діагнозів, і цю ситуацію планують виправити.
Заборона на безкоштовні КТ та МРТ: держава рахує кошти
Найбільш суперечливим нововведенням стало те, що сімейним лікарям поступово обмежили або й зовсім закрили можливість напряму скерувати пацієнта на дорогу діагностику:
Комп’ютерну томографію (КТ);Магнітно-резонансну томографію (МРТ);Коронарографію;Біопсію та спірометрію.
В НСЗУ вважають, що виписувати такі скерування мають право лише вузькі профільні спеціалісти на вторинній ланці. Однак науковці переконані, що це лише ускладнює та затягує процес виявлення серйозних захворювань.
Професорка Ірина Волошина: «Тут також є певні неточності, ми намагаємося відстоювати, щоб нам хоча б це частково дозволили, тому що ускладнюється діагностика раку легень. Навіть спірометрію ми не можемо скерувати, поки не дійдеш до пульмонолога. Нам це теж не до вподоби, але держава рахує кошти».
З 20 травня будь-яка дія в електронній системі охорони здоров’я міцно прив’язана до конкретного цифрового підпису медичного працівника. Держава отримала повний контроль над кожним кроком сімейного лікаря, проте пацієнтам доведеться звикати до нових реалій — триваліших прийомів, обов’язкових відвідувань та суворої звітності за кожне безкоштовне направлення.
Читають зараз: Цифрова безпека проти зручності: з 20 травня черги в лікарнях можуть збільшитися.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →

Підписатися
