Підвищення вартості добрив загрожує глобальним голодом, – The Times

Минулого тижня, у зв’язку з конфліктом в Ірані, ціни на нафту різко піднялися до найвищої позначки за останні чотири роки. Проте, аграрії особливо уважно стежать за вартістю добрив, яка збільшилася приблизно на 50 відсотків. Згідно з інформацією The Times, збільшення ціни добрив стане проблемою не тільки для сільгоспвиробників.

Сільськогосподарські виробники, з якими розмовляли журналісти, вважають, що інфляційний вплив витрат у харчовій промисловості буде відчутний протягом наступних півтора року.

Криза у глобальному секторі добрив викликана конфліктом з Іраном і подальшою блокадою Ормузької протоки. “У той час, як увага світу прикута до нафти, непомітно працює бомба сповільненої дії, яка, в кращому випадку, призведе до збільшення вартості продовольства, а в гіршому – може викликати голод і громадські заворушення”, – стверджують автори.

Вони роз’яснюють важливість добрив. Суть у тому, що майже половина світового виробництва їжі залежить від штучних азотних добрив. Їх отримують шляхом поєднання атмосферного азоту з воднем із природного газу для створення аміаку. У свою чергу, аміак поєднують або з нітратною кислотою, або з діоксидом вуглецю для отримання аміачної селітри або карбаміду.

При цьому 34 відсотки світового обсягу карбаміду проходить через Ормузьку протоку. Його виготовляють у Бахрейні, Ірані, Катарі, Саудівській Аравії або Об’єднаних Арабських Еміратах. Крім того, майже чверть обсягу аміаку транспортується через ті самі води, а також 20 відсотків світового обсягу зрідженого природного газу – важливого ресурсу, що дозволяє виробляти добрива в інших частинах світу.

За словами генерального секретаря Міжнародної торгової палати (ICC) Джона Дентона, всі зосереджені на нафті та газі, але насправді “саме добрива стануть джерелом найбільших людських страждань”.

Слід зазначити, що саме ICC здійснювала контроль за Чорноморською зерновою ініціативою, спрямованою на забезпечення експорту зерна з України в лютому 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Наразі організація разом з ООН працює над розробкою безпечного коридору, який дозволить відновити постачання добрив через протоку, незалежно від того, чи буде досягнуто перемир’я.

Дентон застеріг, що наслідки блокади стануть відчутними приблизно через три місяці. “Наразі не всі усвідомлюють, до яких гуманітарних наслідків це призведе. Але світові лідери заявляють, що конфлікт з Іраном вже призвів до втрати 20 мільярдів порцій їжі на тиждень”, – зазначив він.

Різниця у вартості палива та зерна

Досягти домовленості про створення коридору для транспортування добрив через Ормузьку протоку буде більш складно, ніж чотири роки тому домовитися про постачання продовольства з України. Дентон пояснив, що у 2022 році можна було укласти угоду: якщо росіяни гарантують безпечний прохід продовольства з України через Чорне море, Кремль отримає можливість експортувати свої добрива. Цього разу геополітична ситуація є більш фрагментованою.

Існує ще одна важлива відмінність від 2022 року, яка робить цю ситуацію більш критичною. Чотири роки тому ціни як на зерно, так і на добрива значно зросли. Ситуація була далекою від ідеальної, але для аграріїв існувала певна страховка. Однак цього року вартість добрив різко зросла, тоді як ціни на зерно збільшилися лише незначно. Це пов’язано з наявністю великих запасів зерна після двох років врожайних сезонів.

Експерти підкреслили, що така різниця в динаміці цін на добрива та зерно має вирішальне значення для сільгоспвиробників, особливо в Африці, де вони не мають достатньо коштів для придбання добрив. У розвинених країнах теоретично аграрії здатні покрити збільшені витрати на добрива, але за поточних цін на зерно прибуток недостатній, щоб виправдати збільшення ціни добрив.

Поточна ситуація з цінами на добрива матиме значний вплив на врожай 2027 року. Ймовірно, сільгоспвиробники нададуть перевагу менш урожайним “весняним” культурам, які потребують менше добрив, оскільки перебувають у землі протягом коротшого періоду.

Ситуація в Європі

Залежність від країн Перської затоки у забезпеченні добривами викликає запитання: чому не було вжито заходів щодо “місцевого” виробництва та наближення його до дому?

“Проблема полягає в тому, що виробництво добрив, як правило, тісно пов’язане з наявністю дешевого природного газу. А природний газ у Європі, зокрема, став настільки дорогим, що його видобуток – а також виробництво широкого спектру хімічних речовин – фінансово невигідні”, – пояснили автори.

Удар по тваринництву

Також наслідки подорожчання добрив відчувають тваринники. Зазвичай вони заздалегідь закуповують добрива, щоб збільшити виробництво силосу, який використовується як харчування для тварин.

При цьому вартість добрив змінюється щодня, крім того, спостерігаються проблеми з доставкою. І оскільки аграрії не можуть вчасно внести добрива в ґрунт, урожайність кормів знижується.

Читають зараз: Посівна кампанія в умовах високих цін на пальне: чи загрожує Україні дефіцит продуктів.