Чорнобиль: невидима небезпека через відсутність герметичного захисту може призвести до швидкого руйнування, – Financial Times

Після минулорічного удару російських безпілотників у Новому безпечному укритті (НБУ) Чорнобильської атомної електростанції виникла прогалина, що становить ризик для безпеки цілого континенту. Згідно з даними Financial Times, Україна здійснила терміновий ремонт, закривши найбільшу діру захисним щитом, однак це не прибирає загрозу.

“Це не українська проблема. Це континентальна небезпека, яку не беруть до уваги”, – зауважує головний інженер ЧАЕС Олександр Тітарчук.

За словами українських посадовців, минулорічний удар дрона не викликав викиду радіації в атмосферу. Проте пошкодження зовнішньої оболонки НБУ та отвори, зроблені рятувальниками для придушення вогню, поставили під питання роботу вентиляційної мережі. Вона необхідна для підтримки рівня вологості менше 40% та обмеження іржі металу, з якого зроблена захисна арка.

Без відновлення вентиляційної системи корозія розпочнеться вже до кінця цієї декади, зазначив Бальтазар Ліндауер, керівник відділу ядерної безпеки ЄБРР.

Експерти заявляють, що НБУ втратив можливість стримувати радіоактивні матеріали та забезпечувати контрольоване середовище для демонтажу ризикованого “саркофага”, який знаходиться під НБУ.

“Без герметичної оболонки вся система зламається… Ми вже не можемо утримувати вологість у потрібних рамках”, – зауважує директор ЧАЕС Сергій Тараканов.

Небезпечні наслідки

На початку жовтня керівництво Чорнобиля закрило головний отвір НБУ захисним екраном. Але урядовці визнають, що металевий лист лише перешкоджає проникненню води, але не вирішує головну небезпеку.

Другий етап, за словами Тараканова, буде проміжним ремонтом вартістю від 5 до 10 мільйонів євро, які Україна отримує від спонсорів. Велика частина цієї роботи – герметизація всіх невеликих отворів та реставрація частини мембрани – повинна бути завершена вже цього року.

Третій етап буде націлений на повне відновлення функцій НБУ, яке Тараканов називає “надзвичайно складним завданням”.

“Беручи до уваги значні радіаційні поля безпосередньо над зруйнованим реактором, це створює серйозний технічний виклик”, – каже директор ЧАЕС.

Більш того, ситуацію ускладнює продовження війни. Як зазначає директор станції, над Зоною відчуження постійно літають ворожі ракети та дрони, що збільшує шанс повторних інцидентів.

“Падіння ракети або важкого безпілотника поблизу арки викликає сейсмічний удар. Жоден інженер на землі не може гарантувати, що укриття не впаде від такого поштовху”, – стверджує Тараканов.

За його словами, на ЧАЕС також розташоване найбільше у світі сховище відпрацьованого палива та значні обсяги рідких радіоактивних відходів.

“Ураження будь-якого з цих об’єктів – навмисне чи випадкове – може спричинити ядерну трагедію глобального розмаху”, – додає він.

Фінансові труднощі

За інформацією ЄБРР, на Рахунку міжнародної співпраці для Чорнобиля є більше 70 мільйонів євро. Але Арвід Тюркнер, керуючий директор банку в Україні та Молдові, оцінює вартість проєкту у “більше 500 мільйонів євро”.

Хоча арка запобігає вивільненню забрудненого пилу в навколишнє середовище, вона не зупиняє гамма-випромінювання, яке становить небезпеку для будь-кого, хто працюватиме над нею.

На верхівці арки ви отримаєте максимальну дозу [20 мілізівертів на рік] за 11 годин, – каже Еванс. – Це ускладнює процес та збільшує вартість.

Представники ЄБРР називають міжнародну допомогу Чорнобилю “найбільшою в історії глобальною кооперацією з ядерної безпеки”, але заявляють, що після атаки російського дрона над нею виникла “фундаментальна небезпека”. Проте, міжнародні партнери висловлюють надію, що їм вдасться знайти необхідне фінансування.