Іранський конфлікт здатен спровокувати різкий стрибок цін на їжу, – Reuters

Збройний конфлікт в Ірані може спровокувати швидке збільшення вартості продуктів харчування в державах, що розвиваються. Про це інформує Reuters.

Перерви в постачанні удобрювальних речовин та стрімке зростання цін на енергоресурси через іранську війну мають ризик створити новий стрибок цін на харчі в зазначених країнах, ставлячи під загрозу їхнє просування на роки назад.

Це трапилось у момент, коли чимало країн, що розвиваються, тільки почали приходити до тями після минулих всесвітніх криз. Мова йде про пандемію та війну в Україні.

Їжа та паливо займають менше чверті споживчого кошика у більшості розвинутих економік, однак складають від 30% до 50% у багатьох державах, що розвиваються.

Ключовим ризиком для стійкості цін на харчі є добрива. Ормузька протока, котра по суті перекрита Тегераном, забезпечує транспортування приблизно 30% світової торгівлі добривами, а виробники країн Перської затоки виступають важливими постачальниками аміаку та сечовини.

Bank of America застерігає, що зіткнення загрожує припинити 65-70% глобальних поставок сечовини.

“Це вплине на період посіву… у світі буде менша пропозиція агропродукції – основних зернових культур, кормів, а значить і молочної та м’ясної продукції”, – зазначає Максімо Тореро, економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).

На відміну від пального, стратегічних загальносвітових резервів добрив не існує. Проте деякі країни є більш уразливими, ніж інші.

Латинська Америка захищена від наслідків конфлікту, попри те, що міністр сільського господарства Бразилії Карлос Фаваро зауважив, що держава може зіткнутися з проблемами постачання добрив.

Натомість такі країни, як Сомалі, Бангладеш, Кенія та Пакистан, зазвичай не зберігають великі запаси добрив і більше покладаються на постачання з країн Перської затоки. За даними ФАО, вартість добрив у Кенії вже зросла приблизно на 40%.

Руанда, котра одержує значну частину своїх добрив з країн Перської затоки, зараз розглядає методи для захисту сільськогосподарського сектора.

Загалом, ріст цін на добрива (або навіть їхня повна відсутність) може суттєво зменшити урожайність, в той час як підвищення цін на енергоносії вплине на витрати виробництва та перевезення.

Нагадаємо, світові ціни на нафту і газ піднялися орієнтовно більш ніж на 50% від початку конфлікту, збільшуючи витрати на всіх стадіях ланцюгів постачання.

“Спочатку відчувається вплив на енергетику, а коли він стихає, настає другий етап – ріст цін на продовольство”, – стверджує Девід Ріс, голова відділу глобальної економіки в Schroders.

Будь-який дефіцит добрив насамперед відчують культури з високим споживанням азоту, такі як кукурудза та пшениця. Більші витрати на корми в кінцевому підсумку вплинуть на все – від хліба до виробництва яєць.

До моменту, коли вибухнув конфлікт в Ірані, загальносвітова інфляція зменшувалася, а деякі ціни на продукти навіть знижувались. У січні світова інфляція цін на їжу впала до найнижчої позначки, щонайменше з 2017 року.

Попередні стрибки цін на продовольство викликали соціальні заворушення, змушуючи уряди бути обачними. Так, уряд Єгипту активно субсидує хліб, аби підтримувати соціальну стабільність.

Наслідки нинішньої війни можуть бути непередбачуваними.

Підвищення цін на паливо може перенаправляти врожаї на виробництво біопалива замість харчів. А економічне уповільнення в країнах Перської затоки може зменшити грошові перекази до таких країн, як Пакистан, Ліван і Йорданія.

Європейський банк реконструкції та розвитку вже розглядає пакети підтримки, зокрема допомогу у придбанні добрив. У ФАО закликають інші банки розвитку та уряди бути готовими до термінових заходів, якщо війна не скінчиться найближчим часом.