Гучна “Справа Odrex” та безліч нарікань на терапію від хворих розкрили наявну проблему беззахисності українських пацієнтів. У Верховній Раді вже обговорюють потребу у законодавчих корективах, котрі дадуть змогу чітко розрізнити професійну похибку від злочинної халатності. Мова йде про відповідальність не тільки лікарів, а й керівництва лікувальних закладів, яке має нести відповідальність за управлінські рішення та організацію надання допомоги.
Гучна “Справа Odrex”, ініціатива активістів StopOdrex з наріканнями на терапію та звістки про кончини пацієнтів під час лікування висвітлили критичну незахищеність українського пацієнта. Народна депутатка, заступниця очільника медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що систему варто починати змінювати на рівні законодавства. Про те, чому Україна потребує чіткого розрізнення професійної помилки та злочинної недбалості та чи є можливим впровадження відповідальності не тільки для лікарів, а й для керівництва медичних закладів, читайте в матеріалі УНН.
Коли хворий сплачує високу вартість за терапію в приватній клініці, він купує не тільки комфортабельну палату, а розраховує на більш високий рівень безпеки та найновіші підходи до лікування. Однак “Справа Odrex” зруйнувала цей міф. Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана, чиє життя закінчилося в стінах одеської клініки Odrex через сепсис, стала каталізатором для справжнього суспільного вибуху. З’ясувалося, що за блискучим фасадом скандальної одеської клініки приховуються десятки кримінальних проваджень і трагічних історій людей, які вважають себе чи своїх близьких потерпілими через лікування в Odrex. Саме вони і сформували рух активістів StopOdrex, який збирає та анонімно публікує історії про лікування в клініці.
Переважно у своїх історіях колишні пацієнти Odrex розповідають про можливі маніпуляції з медичними документами, залякування смертельними діагнозами заради нав’язування дорогих операцій, розповсюдження особистих даних колишніх пацієнтів і навіть співпрацю клініки з приватними ритуальними службами.
Народна депутатка, заступниця очільника медичного комітету Верховної Ради Оксана Дмитрієва вважає, що саме недосконалість законодавства є причиною того, що справи про медичну халатність затягуються на роки, не даючи відповідей ні хворим, ні медикам. За її словами, корінь проблеми в тому, що закон зараз не дає змоги чітко відокремити фатальну випадковість від свідомого порушення протоколів. Це перетворює пошук справедливості на нескінченний процес, де винних знайти практично неможливо.
Гучні медичні справи, які роками перебувають у судах, свідчать про системну проблему. Питання не тільки в суворості кримінальної відповідальності, а в тому, що в українському законодавстві досі немає чіткого розмежування між кримінальною недбалістю, професійною помилкою та системним дефектом організації медичної допомоги. Через це сім’ї пацієнтів роками чекають на справедливе рішення, а лікарі працюють у постійному страху кримінального переслідування навіть у складних клінічних ситуаціях. Така модель не формує ні довіри, ні безпеки
– вважає Оксана Дмитрієва.
Нардеп зазначила, що в більшості європейських країн акцент законодавства не на тяжкості покарання, а на створенні незалежних механізмів професійного розгляду. Йдеться про клінічні комісії та лікарське самоврядування, які здатні професійно відрізнити об’єктивний медичний ризик від організаційного провалу керівництва клініки. Саме такий підхід дав би змогу швидше встановлювати істину в справах, подібних до Odrex.
“Ще в грудні я піднімала питання необхідності змін у підході до розгляду медичних інцидентів. Переконана, що Україні потрібна система, яка одночасно захищає права пацієнтів, забезпечує справедливу професійну оцінку для лікарів і розподіляє відповідальність не тільки на виконавця, а й на заклад та управлінські рішення. Робота в цьому напрямку триває. Я переконана, що ми маємо перейти від реакції на окремі трагедії до створення прозорих і передбачуваних правил, які підвищать довіру до медичної системи”, – додала Оксана Дмітрієва.
“Справа Odrex” також виявила проблему вибіркової сліпоти регулятора. Попри 10 кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю “Одрексу” (за статтями: шахрайство, неналежне виконання професійних обов’язків медичними працівниками та умисне вбивство), НСЗУ продовжує укладати з клінікою контракти, спрямовуючи туди бюджетні кошти. Відповідно до офіційних заяв адміністрації скандальної Odrex, лише за 2023 рік клініка отримала від НСЗУ понад 53 млн гривень.
Можливо, причина такої “зручної сліпоти” в тому, що гендиректор скандальної клініки Odrex Тігран Арутюнян і міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, як повідомляв УНН раніше, знайомі багато років? Адже Арутюнян не просто очолює скандальну клініку, а офіційно входить до складу робочої групи МОЗ із питань розвитку приватної медицини, яку очолює міністр Ляшко. Саме ця група напрацьовує “правила гри” для приватного сектору медицини. Таке тісне партнерство на тлі 10 кримінальних справ і масових нарікань пацієнтів породжує обґрунтовані підозри в конфлікті інтересів: чи може міністр об’єктивно контролювати того, з ким спільно “розвиває та регулює” ринок?
Ситуація навколо “Справи Odrex” це вирок старій моделі правовідносин в українській медицині. Коли високі чеки та впливові знайомства в МОЗ стають “бронею” від відповідальності, пацієнт перетворюється на беззахисного споживача небезпечних послуг. Однак у цій системі немає переможців. Поки покарання за системні провали в управлінні та неналежне надання допомоги не почне чітко регулюватися законом, ми бачитимемо лише поглиблення прірви: пацієнти боятимуться йти до лікарень, а фахові медики – братися за складні випадки, щоб не стати черговими “цапами-відбувайлами” у судах у разі фатального кінця.
Медицина не має бути лотереєю чи “небезпечним бізнесом”, де ціною помилки є людське життя. Україні потрібні прозорі правила гри, де захист пацієнта є безумовним пріоритетом, а відповідальність медичного закладу, у разі помилки – невідворотною.