РЕБ: незримий захист з “потрібного галасу” Репортаж 25.02.2026 12:19 Укрінформ Журналісти Укрінформу відвідали підрозділ радіоелектронної боротьби
Чи траплялося, що слухаєте радіо – і раптом сигнал зникає, в ефірі чутно лише тріск, і ви намагаєтесь знайти іншу частоту? Або їдете з навігаційним пристроєм, лунає сирена повітряної тривоги – і замість Запоріжжя опиняєтесь десь… в Південній Америці?
Подібне відбувається і на передовій, лише “сигнал” вишукують ворожі безпілотники, а “курс” до міст прокладають КАБи. Підрозділи радіоелектронної боротьби прагнуть створити “перешкоди” і знешкодити орієнтування ворожій техніці.
НЕДООЦІНЕНИЙ НАПРЯМ
За чотири роки повномасштабної війни з підрозділами радіоелектронної боротьби ми працюємо вперше. Керівник роти РЕБ 260 бригади ТрО “Хортиця” з позивним “Манкі” зазначає, що в цілому ставлення до РЕБ змінилося тільки рік тому.
Командир роти РЕБ 260 бригади ТрО “Хортиця” на позивний “Манкі”
– Цей сектор діяльності був применшений. Акцент був на боці БпЛА. І мало хто взагалі хотів і хоче влаштовуватися на службу в підрозділи радіоелектронної боротьби, – говорить.
– Тому що РЕБ – це важко? – запитую.
– Спочатку важко. Але чим більше ти з ним будеш мати справу, тим краще будеш розуміти, – відповідає.
У цивільному житті він був інженером-розробником на одному з підприємств “Укроборонпрому”. До армії приєднався у 2024 році. Тоді йому запропонували пройти навчання за трьома напрямками: радіоелектронна розвідка (РЕР), радіоелектронна боротьба (РЕБ) і безпілотні апарати (БпЛА). Всі вони взаємопов’язані. Військовий стверджує, що з розвитком великих дронів РЕБ можна буде кріпити на них, але це ще в планах. Наразі підрозділи використовують інші комплекси придушення зв’язку.
Модуль УМПК від авіабомби, що впала внаслідок впливу РЕБ
Один з них називається “Буковель-ПП”. Комплекс вітчизняного виробництва, невеликий за розмірами, його досить легко замаскувати. Радіус дії радіоподавлення – 5 км. Він підходить і для захисту населених пунктів. Військовий зауважує: чим більше буде таких засобів, тим краще.
– Є командний пункт, який спостерігає за повітряним простором. Коли він фіксує літальний апарат, то дає вказівку черговому на КСП, що його треба нейтралізувати. Радіоелектронна розвідка надає дані – частоти, діапазон смуги. З наявних засобів РЕБ обирається той, який найбільше підходить для виконання цієї задачі, – пояснює “Манкі”.
Українські військові біля модуля УМПК від авіабомби, що впала під впливом РЕБ
Якщо на початку повномасштабної війни всі дрони літали на однакових частотах і РЕБ міг створити умовно “заборонену зону”, то зараз оператори дронів змінюють частоти, їх важко передбачити і, відповідно, заглушити сигнал.
– Оператори дронів відчувають, що працює наш РЕБ, і перелаштовуються на іншу частоту. Наше завдання – виявити цей новий канал і заглушити. Це робить розвідка, – каже співрозмовник.
– Читала такий вислів, що РЕБ без РЕР – це імітація діяльності. Це правда?
– Так і є. Звісно, можна навмання вмикати засоби радіоелектронної боротьби, але ефективною така робота не буде, – відповідає.
– Наприклад, артилерія знає, коли вони чітко відпрацювали, тому що ціль знищена. А як ви дізнаєтесь, що добре спрацювали? – питаю.
– О, це дуже серйозна проблема – довести результативність своєї діяльності. Вона невидима. Ми не можемо точно сказати, що КАБ чи “Шахед” не досяг цілі, тому що ми попрацювали. Підтвердження немає, хоча дещо ми можемо дізнатися з відеоперехоплень. Якщо ж ворог запускає дрони на оптоволокні, то РЕБ проти них безсилі, на жаль. Він летить, і його не зупинити, – говорить.
Військовий зізнається: зазвичай ніхто не висловлює вдячність їм за роботу.
Українські військові біля “Блискавки”
ЗАВЕСТИ ВОРОГА В АФРИКУ
“Манкі” стверджує, що у супротивника РЕБ не просто потужний – він у багато разів сильніший, і це необхідно враховувати. Ворог займався його розвитком тривалий час. Він має велику кількість установок дальньої дії, які “вражають” на 45 км, а також здатні приглушити зв’язок на відстані 60-80 км.
– То як же тоді цю боротьбу РЕБів виграти? – запитую у бійця.
– Акцентом на середню дальність. Такі комплекси відносно недорогі, приблизно 400 тис. грн. Наша задача – створювати перешкоди, щоб ворожий оператор не міг перехопити частоти і сигнали. Тому чим більше засобів РЕБ буде, тим більше сигналів ми зможемо перехопити. Також має бути співпраця з суміжними підрозділами, щоб ми мали можливість домовитися, хто який сигнал перекриває. Ну і не слід забувати, що в повітрі є не тільки ворожі дрони, а й наші, – пояснює.
За словами командира роти, є два способи глушіння зв’язку: шумове подавлення або заміна команди. Якщо говоримо про шумове, то це саме те, як у прикладі з радіо, коли ми хочемо знайти потрібну хвилю, але натомість чуємо лише перешкоди. Так само і дрон намагається отримати інформацію від пульта управління, але шум, який створює РЕБ, її перебиває.
– Другий варіант – це, так би мовити, інтелектуальне подавлення або заміна команди. Тобто РЕБ відправляє дрону фальшиву команду. Коли це вдається, то паралізує дрон, і він або втрачає керування, або падає. Підміна координат – це подавлення по навігації. Дрон “вважає”, що його перемістило, наприклад, в Африку, і намагається прокласти новий маршрут, – пояснює боєць.
Авіабомба, яка не долетіла до цілі через дію українського РЕБ
НЕВИДИМИЙ ЗАХИСТ
– Якби не РЕБ, як би виглядало сьогодні, наприклад, Запоріжжя? Адже ми часто бачимо, що моніторингові канали пишуть про те, що ворог направляє на місто керовані авіаційні бомби, і досить часто вони падають на підльоті. Це ж результат роботи таких підрозділів, як ваш?
– Так. З упевненістю скажу, що без нас КАБи частіше досягали б міста, було б дуже багато руйнувань. РЕБ виконує великий обсяг роботи насправді. Ми як захист, а не напад. Коли відбуваються штурмові дії і вороги починають “руйнувати” бліндажі наших бійців, то піхота кричить по рації “вмикайте глушіння”, щоб противник не міг ефективно управляти своїми підрозділами. Наша задача прикривати, ми допомагаємо піхоті, льотчикам і всім іншим, – додає.
Хлопці, які займаються радіоелектронною боротьбою, повинні практично проникнути до ворожих рацій так само, як штурмовики заходять на ворожі позиції. Зараз РЕБ потребує розробників. Усі очікують на революційні рішення, які б допомогли у війні технологій та дронів.
Бійці з підрозділів РЕБ знають, що є захистом, навіть якщо невидимим. Вони усвідомлюють, що кожен збитий літальний апарат противника – це також результат і їхньої роботи. І що піхоті було б в рази складніше відбивати населені пункти “в тиші” – щоб перемогти на полі бою, потрібен “правильний шум”.
Фото
Фото Укрінформу можна придбати тут.
БПЛА Розвідка Військові Запоріжжя Війна з Росією РЕБ